Мінвідновлення готує нові правила для будівельних кошторисів / Depositphotos
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України готує оновлення порядку визначення вартості будівництва за державні кошти. Ініціатива спрямована на оптимізацію аналізу цін, зменшення адміністративного навантаження на замовників, зберігаючи при цьому належний контроль за використанням бюджетних коштів.
Про це повідомляє Delo.ua, посилаючись на інформацію від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
“Реформування системи ціноутворення в будівництві є ключовим для всього процесу відновлення. Наше завдання — досягти балансу між максимальною прозорістю у використанні публічних коштів та оперативною реалізацією проєктів, що є надзвичайно важливими для країни сьогодні”, — підкреслила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська.
За її словами, реформа має на меті не створювати додаткових перешкод, а надати замовникам ефективні цифрові інструменти для аналізу цін, захистити їх від довільних вимог контролюючих органів та забезпечити для бізнесу зрозумілі умови роботи.
Однією з основних пропозицій є встановлення граничної суми в 1,5 мільйона гривень. Якщо вартість проєкту перевищує цю позначку, аналіз цін буде проводитись за процедурою, передбаченою постановою №1512. Для менш дорогих проєктів замовники зможуть самостійно визначати процедуру аналізу цін у своїх внутрішніх документах.
У міністерстві очікують, що це дозволить уникнути зайвої бюрократії для невеликих проєктів, таких як школи, лікарні та інші об’єкти соціальної інфраструктури.
Також пропонується полегшити підготовку звітів шляхом диференційованого підходу до позицій кошторису залежно від їхньої частки у загальній вартості будівництва.
Передбачено такий механізм:
- Матеріали, що складають 60% вартості, будуть перевірятися за повною процедурою;
- Для ресурсів, частка яких становить 35% вартості, буде застосовуватися спрощений аналіз;
- Для недорогих матеріалів вимоги до підтвердження джерел інформації будуть мінімальними.
За оцінками експертів, це може скоротити час на складання звіту до 80%.
Окремо планується врегулювати взаємодію з постачальниками. Максимальний термін очікування відповіді на запит щодо цін пропонується встановити на рівні п’яти робочих днів.
У разі відсутності відповіді, факт надсилання запиту буде фіксуватися в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва і вважатиметься достатнім підтвердженням неприйняття конкурентних пропозицій.
Офіційні прайс-листи від виробників та дані з бази цін у системі також пропонують прирівняти до комерційних пропозицій.
Проєкт змін розмежовує зони відповідальності учасників процесу. За достовірність інформації про статус постачальника, наприклад, офіційного дистриб’ютора, відповідатиме особа, яка надає цінову пропозицію. Замовники та кошторисники не будуть зобов’язані додатково перевіряти ці дані.
Для виробників будівельної продукції пропонується закріпити, що розміщення цін у базі даних має виключно інформаційний характер і не накладає зобов’язання продавати продукцію за оприлюдненими цінами.
Також передбачено безкоштовне внесення інформації до системи через API, що має стимулювати більш активне наповнення бази цін.
Крім того, зміни мають чітко визначити функції замовника та підрядника на різних етапах будівельного проєкту. Перехідні положення повинні запобігти зупинці вже розпочатих робіт або необхідності повторного проходження експертизи виключно через нові вимоги до електронних звітів.
Нагадаємо, у червні Мінрегіон затвердило наказ, який узгоджує кошторисні норми з раніше ухваленими урядовими рішеннями. Цей документ вносить Зміни №6 до “Настанови з визначення вартості будівництва” для проєктів, що фінансуються за кошти державного бюджету або кредити під державні гарантії.