-
Марк Любаров
журналіст
Співзасновники Toloka.vc Олександр Колб та Тарас Кириченко поділилися, які кроки необхідні для вдалого інвестування / Toloka.vc
Інвестування через синдикати набирає обертів серед українців, які прагнуть примножити свій капітал. Наразі понад 9000 наших співвітчизників вкладають кошти в зарубіжні стартапи та глобальні технологічні компанії саме таким шляхом. Одним із найбільших українських синдикатів є Toloka.vc: заснований у 2023 році, він за три роки об’єднав понад 2100 учасників. Платформа дає змогу вкладати гроші у стартапи та провідні корпорації з мінімальним порогом входу від $5000 і прогнозованою дохідністю на рівні 25%.
Про виклики, успіхи та специфіку діяльності компанії, у коментарі Delo.ua розповіли фундатори компанії Олександр Колб і Тарас Кириченко, а також principal синдикату Олександр Шарко.
Уявімо ситуацію: є особа, яка має, скажімо, $100 тисяч і готова інвестувати $20 тисяч у синдикат. Ця особа ніколи раніше цього не робила і не зовсім розуміє, який поріг входу та з чого варто почати. Що б ви цій особі порадили?
– Олександр Колб: відверто кажучи, на $20 тисяч краще придбати автомобіль для дружини або чудово відпочити. Чому? У глобальній практиці диверсифікований венчурний портфель складається з 30-40 проєктів. Ми в Toloka рекомендуємо мати принаймні 10. Якщо наш мінімальний чек становить 5 тисяч доларів, то на 10 проєктів необхідно $50 тисяч. І дуже важливо, щоб це не були останні кошти.
Якщо людина лише розпочинає свій шлях як інвестор, не варто одразу залучатися до венчурних інвестицій. Це схоже на першу поїздку за кордон: краще почати з відомих країн, а не вирушати одразу в екстремальні тури. Я вважаю, що починати слід з менш ризикованих та більш зрозумілих інструментів: наприклад, з ETF, таких як S&P 500, або державних облігацій. Венчур – це наступний етап. Звісно, існують приклади, коли люди починали з венчуру і ставали мільярдерами, але це скоріше винятки, ніж правило.
Саме для таких інвесторів-новачків ми започаткували можливість інвестувати одним чеком одразу в цілий пул стартапів. Проте ми все одно радимо: в ідеалі варто мати в портфелі близько 100 компаній на ранніх стадіях. Якщо ви проінвестували в зимовий пул, варто здійснити ще щонайменше три наступні угоди. На мою думку, 100 ранніх стартапів – це справді диверсифікований портфель.
У інвестиціях Toloka помітний акцент на штучному інтелекті, зокрема у проєктах, пов’язаних з ним. Чому ви зробили ставку саме на ШІ, та чи можете ви навести успішний приклад таких інвестицій?
– Тарас Кириченко: акцент на штучному інтелекті, безумовно, є. Загалом у Toloka існують три інвестиційні стратегії:
Перша стратегія – це компанії, які мають мільйон і більше доларів регулярного доходу та швидко розвиваються. Вони можуть безпосередньо чи опосередковано використовувати штучний інтелект. Навряд чи ви зараз знайдете перспективну компанію, яка принципово не задіює ШІ.
Друга стратегія – це компанії перед виходом на IPO (pre-IPO). Це багатомільярдні бізнеси, які продовжують стрімко зростати, а ми чекаємо їхнього виходу на біржу або поглинання ще більшими гравцями.
Третя стратегія – це стартапи, що зароджуються вже в епоху штучного інтелекту, зорієнтовані на його застосування для бізнесу. Це наша AI-native стратегія, яка дозволяє нашим інвесторам формувати портфель ранніх компаній, де AI становить основу продукту, процесу та бізнес-моделі.
Лише цього року ми вклали понад $4 млн в AI-компанії. Це випускники провідного акселератора Y Combinator, який демонструє найвищий відсоток єдинорогів порівняно з іншими, та деякі інші AI стартапи. Але, безумовно, наші інвестиції в ШІ не обмежуються лише молодими проєктами.
– Олександр Шарко: Ми спостерігаємо, що AI-native компанії демонструють значно швидше зростання, мають вищі мультиплікатори, і пропонують більше можливостей для виходу (exit), ліквідності, більше зацікавлених покупців їхніх акцій на вторинному ринку (secondaries), а деякі також володіють унікальними операційними структурами та бізнес-моделями, що дозволяє досягати високого прибутку при високому доході. Тому інвестування в AI – це не просто хайп; ці компанії надають реальні привабливі інвестиційні можливості, набагато динамічніші та масштабніші, ніж не-AI компанії.
Прикладом інвестиції в AI може бути внесок у Capacity AI, американську платформу для автоматизації клієнтського досвіду на базі AI, в яку ми вперше ввійшли у квітні 24 року, а потім здійснили ще 2 follow-on інвестиції. Вони вже зросли в 4 рази з моменту нашої першої інвестиції. І ось нещодавно компанія оголосила, що офіційно подолала визначний венчурний рубіж у $100 млн ARR.
У венчурній сфері зараз спостерігається помітна тенденція: інвестори все частіше звертають увагу на стартапи на ранніх стадіях розвитку. Чим саме вони вас зацікавлюють та що в них є такого, чого немає у великих фондах або корпораціях?
– Олександр Колб: насправді ми інвестуємо і в досить великі компанії, наприклад, у американську компанію Scale AI, що спеціалізується на розмітці даних для ШІ. Також ми розглядаємо молоді проєкти, які не просто намагаються штучно інтегрувати ШІ у застарілі процеси, а за своєю суттю від самого початку є AI-центричними. Нам цікаво долучитися до їхнього майбутнього успіху.
– Тарас Кириченко: додам, що якщо ви працюєте зі старою, консервативною компанією, її перехід на штучний інтелект – це складна трансформація. Часто вони впроваджують нові технології лише тоді, коли не мають іншого вибору, коли на них чинять тиск акціонери, конкуренти або споживачі. Впровадження ШІ у старих компаніях значно складніше, ніж інвестування у двох засновників, які мислять інакше і будують бізнес з нуля на концепціях штучного інтелекту.
По-друге, статистично підтверджено, що такі невеликі компанії можуть перетворитися на гігантів за дуже короткий проміжок часу.
По-третє, молоді компанії на ранніх етапах пропонують дуже розумні оцінки. Вони потребують підтримки, і якщо ви готові взяти на себе пов’язані з цим ризики, то можете надати їм необхідний ресурс на ранньому етапі.
Але ж у випадку зі стартапами ризики вищі порівняно з великими компаніями?
– Тарас Кириченко: так, ризики вищі. Але для того, щоб їх зменшити, ми диверсифікуємо інвестиції. Наприклад, ми вклали кошти у 27 компаній у першому зимовому випуску цього року від Y Combinator та у 21 компанію – в другому (весняному). Щоб зменшити ризики, потрібно здійснювати багато інвестицій.
Важливо зазначити: завдяки нашим партнерствам ми отримуємо можливість інвестувати у стартапи Y Combinator ще до того, як їх покажуть широкому загалу інвесторів. У весняному батчі ми вклали кошти у 21 компанію, в середньому по 67 тисяч доларів у кожну. Плюс, заходячи на ранній стадії, ми отримуємо можливість додатково інвестувати в ці проєкти у майбутньому.
Як технічно визначити, чи ця компанія пропонує новий продукт, чи просто імплементувала чужий штучний інтелект до своєї діяльності?
– Олександр Шарко: по-перше, у нас є власний інструмент, який дозволяє масштабно відстежувати різні сигнали для формування воронки стартапів.
AI-компанія – це дуже широке визначення. Є фундаментальні компанії, які розробляють моделі масового використання: OpenAI, Anthropic, Google тощо. Інвестувати в них – це вимагає гігантських коштів, оскільки тренування моделей є дуже витратним. Конкурувати на цьому полі майже немає сенсу.
Тому інноваційною може бути компанія, яка взяла open-source модель і дотренувала її на нішевих даних. Або компанія, яка використовує комбінації доступних чи комерційних моделей таким чином, що це створює специфічний цикл збагачення даних.
Нам достатньо бачити, що завдяки сучасним AI-моделям компанія, припустимо, скорочує свої операційні витрати в 100 разів. Є прецеденти соло-фаундерів, які за 3-4 місяці досягали сотень тисяч доларів місячного доходу, не маючи жодного іншого інженера в команді. Той самий Cursor, наприклад, досяг величезних показників без маркетингового бюджету – сам продукт є рівнем маркетингу.
Не обов’язково витрачати сотні тисяч доларів на тренування власної моделі, щоб створити успішний AI-продукт.
Олександр Шарко пояснив, за якими критеріями команда відбирає перспективні AI-стартапи для інвестування
Окрім ШІ, Toloka також інвестує в робототехніку для небезпечних робіт, виробництво електровелосипедів тощо. Що змушує вас звертати увагу на такі сфери і чи є такі інвестиції успішними?
– Тарас Кириченко: ми вважаємо, що робототехніка – це галузь майбутнього. Сьогодні найбільша перевага і запит спостерігається у B2B сегменті. Гадаю, за кілька років нам буде складно уявити підприємство без якогось робота. А до 2030 року ми навряд чи уявлятимемо родину, яка не користується чимось складнішим за робота-пилососа.
Чи варто інвестувати прямо зараз? Безпосередньо у створення фізичних роботів інвестувати дещо зарано, оскільки до стабільних високих доходів ще далеко.
– Олександр Шарко: Найактуальніший тренд зараз – це створення даних для роботів, так звана концепція “Embodiment”. Йдеться про симуляцію та збір даних для тренування роботів у реальному світі, адже їхня головна проблема – це брак розуміння навколишнього середовища. Тому вкладати кошти в тих, хто генерує, симулює і збирає дані для тренування роботів, надзвичайно перспективно.
Ви роками інвестуєте, а венчур – це завжди певний ризик. Розкажіть про свої успіхи чи невдачі.
– Тарас Кириченко: щоб знизити ризики у венчурі, необхідно грамотно диверсифікувати суми інвестицій. Якщо у вас є мільйон доларів, не варто вкладати все. Виділіть, наприклад, 20% і розподіліть їх між нашими трьома стратегіями: 100 тисяч у зрілі стартапи, 50 тисяч у молоді AI-native проєкти, і 50 тисяч у компанії, що стрімко розвиваються. Ви отримаєте збалансований “коктейль” ризиків, який дозволить гарно заробити. Але є просте правило: якщо, інвестувавши $5 тисяч, ви через це не можете спати, то краще не інвестуйте.
Щодо конкретних кейсів: ми вклалися в Scale AI і вже через кілька місяців отримали дивіденди. З іншого боку, є компанії, які розвиваються повільніше. Наприклад, ми інвестували у технологічний банк сперми. Ідея чудова: чоловіки зберігають сперму до того, як вони почнуть активно виснажуватися, будуючи кар’єру чи набудуть шкідливих звичок. Але вихід цієї послуги на ринок відбувається повільніше, ніж нам би хотілося.
– Олександр Колб: додам щодо невдач: у венчурі невдалою інвестицією вважається списана компанія або банкрут. У нас поки що нуль банкрутств. Стартапи часто змінюють свої стратегії, і проєкт, який сьогодні здається безперспективним, завтра може стати зіркою.
Але трапляються втрачені можливості. Ми розглядали інвестицію в AI-редактор коду Cursor. Нам забракло буквально двох тижнів на прийняття рішення. Якби ми зайшли, то за два місяці отримали б +50% дохідності, враховуючи їхні поточні оцінки. Водночас є чудові кейси: наприклад, ми ввійшли в компанію Capacities, коли вони мали $30 мільйонів доходу, а зараз у них вже $100 мільйонів.
У вашому портфелі є компанії з українським корінням. Як ви оцінюєте конкурентоспроможність українських фаундерів порівняно з європейцями чи американцями?
– Олександр Колб: ми постійно аналізуємо ринок. Щоб один стартап потрапив на фінальний етап нашої інвестиційної воронки, ми відфільтровуємо в середньому до тисячі компаній. Тому, якщо ми інвестуємо в український стартап, ми вважаємо його більш ніж конкурентоспроможним. У нашому портфелі наразі три повністю українські проєкти і один з українським корінням.
Однак є важливий нюанс: компанії, які фокусуються виключно на українському ринку, для венчурної моделі є нежиттєздатними. Це може бути непоганий локальний бізнес, але венчурні кошти потрібно залучати під глобальні ринки – США чи Європу. Очевидно, що, перебуваючи в Каліфорнії, набагато легше продавати та залучати інвестиції. Якщо український підприємець розуміє це, орієнтується на зростання бізнесу та вміє залучати кошти – він абсолютно на рівні з найкращими.
Ми незабаром запускатимемо спеціальну ініціативу для українських стартапів, яка дозволить їм потрапляти в поле нашої уваги, отримувати якісний зворотний зв’язок, свого роду менторство з нашого боку та мати шанс, у момент готовності, отримати інвестицію від синдикату. Ми це анонсуємо невдовзі.