Українці активно користуються банківськими рахунками, однак обсяг коштів, який припадає на одного клієнта, залишається суттєво нижчим, ніж у сусідніх країнах. Порівняння показує: різниця між ринками полягає не лише в сумах, а й у тому, як саме населення зберігає гроші.
За даними Національної асоціації банків України, залишки на одного клієнта-фізичну особу становлять:
- Чехія – €20 264;
- Польща – €13 220;
- Румунія – €7 031;
- Молдова – €4 167;
- Україна – €1 268 (без урахування ФОП; разом із ФОП – €1 450).
Таким чином, український клієнт тримає в банку втричі менше за молдовського і в 16 разів менше за чеського.
Найцікавіше криється у структурі коштів. В Україні 71% грошей населення зберігається на поточних рахунках. У Польщі – так само 71%, у Чехії – 79%. Структурно український ринок вже схожий на зрілі ринки ЄС, де клієнти переважно користуються поточними рахунками, а не депозитними.
Різниця полягає у «тривалості» коштів. У Польщі, Чехії та Румунії сума строкового депозиту на одного клієнта становить майже однакову суму – €3,7–3,8 тис., що свідчить про регіональну норму. В Україні цей показник сягає близько €370. При цьому ці кошти є ультракороткостроковими: 84,7% строкових вкладів мають термін до 6 місяців, тоді як депозити терміном понад рік становлять лише 0,7% портфеля.
Динаміка зростання заощаджень в Україні є обнадійливою. За 2025 рік вклади фізичних осіб зросли на 225 млрд грн (+16,2%), досягнувши 1,61 трлн грн. У 2026 році ця тенденція зберігається: станом на 1 серпня портфель сягнув 1,75 трлн грн – новий історичний максимум, показавши приріст у 130 млрд грн з початку року (+8%). Структура вкладів при цьому не змінюється: 71% – це кошти на поточних рахунках, а частка вкладів терміном понад рік залишається на рівні 0,7%.
Ще один цікавий факт: менше 1% вкладників, які мають на рахунках понад 600 тис. грн, контролюють понад половину всіх коштів у банківській системі. Середній показник у 63 тис. грн на клієнта є «нерівним середнім»: масовий клієнт зберігає в банку значно менше, ніж міг би.
«Це означає, що розрив із сусідніми країнами – це не діагноз, а показник потенціалу. Якби середній український клієнт досяг рівня молдовського, ринок вкладів становив би близько 4,6 трлн грн – утричі більше за сьогоднішній. Клієнтська база та транзакційність вже є. Наступний крок – перетворити транзакційного клієнта на того, хто заощаджує», — пояснюють у Національній асоціації банків України.
Ключовим обмеженням для зростання заощаджень в Україні залишається не рівень користування банківськими послугами, а спроможність населення накопичувати капітал на тривалий термін. Тому подальше збільшення депозитної бази залежатиме не лише від ставок та банківських продуктів, а й від зростання реальних доходів, передбачуваності економічного середовища та готовності українців відкладати більшу частину коштів, а не використовувати їх переважно для поточних витрат.