Як захистити власні кошти від шахраїв / Depositphotos
У 2026 році фінансове шахрайство стає дедалі технологічнішим. Зловмисники все частіше підлаштовують схеми під конкретну людину, аналізуючи її покупки, активність у соцмережах, оголошення на маркетплейсах та коло спілкування. Зокрема, минулого року це призвело до збитків у 1,4 млрд грн для українців, хоча кількість махінацій трохи зменшилась.
Як захиститися від шахрайських схем, розповідає Delo.ua з посиланням на Анну Довгальську, заступницю голови правління Глобус Банку.
За даними Національного банку України, у 2025 році кількість незаконних операцій з платіжними картками зменшилася на 5% – до 256 тис. Однак сума збитків зросла на 24% – до 1,4 млрд грн.
Середній розмір однієї шахрайської операції збільшився на 30% – з 4,2 тис. грн у 2024 році до 5,5 тис. грн у 2025-му. У 2026 році шахраї все частіше поєднують спроби отримати карткові дані з сильним психологічним тиском, зокрема видаванням себе за близьких родичів.
Найпоширеніші шахрайські схеми 2026 року
Анна Довгальська виділяє п’ять основних методів шахрайства, що є найбільш актуальними у поточному році:
- Дзвінки “від служби безпеки банку”. Шахраї дзвонять клієнтам банків та повідомляють про підозрілу операцію чи спробу зняття коштів і просять назвати дані картки, код підтвердження або переказати гроші на “безпечний рахунок”.
- Клієнтам банків надходять SMS, листи чи повідомлення з посиланням на підроблений сайт, який виглядає як офіційний ресурс банку, держустанови чи маркетплейсу. Після введення даних дані потрапляють до шахраїв.
- Шахраї пропонують отримати допомогу, повернення коштів чи бонус, але просять перейти за посиланням, щоб підтвердити дані картки.
- Зловмисники зламують акаунти знайомих і просять терміново переказати гроші.
- SIM-swap – це підміна SIM-картки, коли шахраї перевипускають її на себе через оператора, після чого ваша картка перестає працювати, а всі SMS-коди від банку приходять уже на телефон зловмисників.
Такі повідомлення часто містять посилання на фейкові сторінки, які імітують сайти банків, державних сервісів, маркетплейсів чи служб доставки.
Як захистити свої гроші
Для того щоб не стати жертвою незаконної афери, варто детально перевіряти достовірність інформації та номер, з якого до вас можуть дзвонити з банку. Що радять робити експерти у кожній з ситуацій:
- Якщо вам зателефонували нібито з банку, покладіть слухавку і самостійно передзвоніть за офіційним номером, вказаним на сайті банку або на звороті картки.
- У разі повідомлення про блокування картки або підозрілу операцію ніколи не називайте PIN-код, CVV-код, паролі чи коди з SMS. Перевіряйте статус картки лише в офіційному мобільному застосунку банку або через контакт-центр.
- Повідомлення про виплати, компенсації чи соціальну допомогу не варто відкривати за посиланнями. Будь-яку інформацію про виплати перевіряйте виключно на офіційних державних або банківських ресурсах.
- Якщо знайомий чи родич у месенджері просить терміново переказати гроші, зателефонуйте цій людині особисто, щоб підтвердити прохання.
- Під час продажу товару на маркетплейсі для отримання оплати достатньо вказати номер картки або IBAN. Не вводьте CVV-код, PIN-код чи паролі на сторонніх сайтах. Якщо сайт викликає сумнів, уважно перевірте адресу домену. За найменшого підозрілого моменту не вводьте жодних даних.
Якщо ж шахраї вже отримали доступ до вашої карти, Анна Довгальська радить одразу заблокувати карту, звернутись до банку та зберегти всю переписку, посилання та номер шахрая для подальшого слідства.
Нагадаємо, що минулого місяця НБУ попередив про нову шахрайську кампанію, що пов’язана з розсиланням фішингових електронних листів зі шкідливим посиланням. Ці повідомлення імітують офіційні повідомлення регулятора.
Фахівці рекомендують не переходити по посиланню та не завантажувати вкладені файли.