Кількість українців, які стали інвесторами під час повномасштабної війни, сягнула певної позначки.

За чотири роки число українців, які інвестують у цінні папери, зросло майже в 12 разів, перевищивши 271 тисячу. Особові інвестиційні рахунки покликані трансформувати цей імпульс у довгостроковий капітал для економіки.

Скільки українців стали інвесторами за роки повномасштабної війни

Фото: chatgpt.com

Про це звітувала пресслужба НКЦПФР.

Станом на 1 серпня 2026 року в Україні зареєстровано 271,3 тисячі унікальних інвесторів. З початку 2022 року їхня кількість зросла майже дванадцять разів. Лише за поточний рік ринок залучив додатково 43,3 тисячі нових учасників — це понад шість тисяч щомісяця. Переважна частина з них – фізичні особи. Такі дані надає Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках.

«Щоб уявити масштаб: це населення середнього обласного центру. І це люди, які прийшли на ринок капіталу не в комфортних умовах, а під час повномасштабної війни — попри відключення електроенергії, міграцію та економічну невизначеність. Вони вирішили не просто зберігати кошти, а забезпечити їхню роботу», — пояснюють автори дослідження.

Що насправді означає ця цифра

Для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку динаміка останніх років розвіює одне фундаментальне запитання. Тривалий час обговорення роздрібного інвестування в Україні починалося зі скепсису: чи готові українці взагалі вкладати кошти в цінні папери? Відповідь отримано — готові. Понад чверть мільйона людей підтвердили це не опитуваннями, а власними фінансами.

Тому фокус дискусії змінився. Тепер вона звучить інакше: чи мають ці люди інструменти для інвестування не на короткий термін, а на тривалий?

Саме тут пролягає головна межа. Ринку капіталу потрібні не просто фінанси — йому потрібен «довгий» капітал. Короткостроковий капітал забезпечує ліквідність і обіг. Довгостроковий капітал фінансує розвиток: промисловість, інфраструктуру, відновлення, створення нових робочих місць. Без нього ринок залишається переважно платформою для операцій, а не джерелом фінансування економіки.

Особові інвестиційні рахунки: як це працює

Інструментом, який має вирішити це завдання, стають особові інвестиційні рахунки (ОІР). Відповідні законодавчі ініціативи №15314 та №15314-1 вже подані на розгляд Верховної Ради України.

ОІР — це спеціальний аналітичний рахунок, на якому ведеться облік коштів інвестора та його операцій. Через нього українці зможуть вкладати кошти в акції, корпоративні облігації, муніципальні цінні папери та державні цінні папери, включно з ОВДП. Один рахунок надає зрозумілий доступ до основних інструментів ринку.

Ключова відмінність ОІР полягає в податковій логіці. Законопроєкти передбачають: якщо кошти залишаються на рахунку мінімум три роки, інвестиційний прибуток звільняється від оподаткування за умовами, визначеними законом. Якщо інвестор виводить кошти раніше, застосовуються стандартні податкові правила.

«Три роки — це не означає заморожування коштів. Це горизонт, за який держава готова йти на поступки через звільнення від податків».

Важливо: протягом цих трьох років інвестор зберігає повну свободу дій. Рахунок можна поповнювати, купувати та продавати цінні папери, коригувати портфель, реагувати на зміни ринку. Єдина умова — кошти мають залишатися в інвестиціях, а не виводитися.

Хто що отримує

  • Громадяни — зрозумілий і легальний спосіб накопичувати особистий капітал, а не тільки захищати заощадження від знецінення.
  • Бізнес — додаткове джерело внутрішнього фінансування, незалежне від зовнішніх позик і банківських кредитів.
  • Ринок капіталу — поява довгострокових фінансових ресурсів, які забезпечують глибину, стабільність та передбачуваність торгів.
  • Держава — зміцнення внутрішньої фінансової стійкості: чим більша частка економіки фінансується з власних ресурсів, тим менша залежність від зовнішньої допомоги.

Від імпульсу до культури

Запровадження ОІР Комісія розглядає як частину ширшого завдання — формування в Україні інвестиційної культури. Йдеться не про тимчасовий сплеск інтересу, а про формування звички: регулярно відкладати частину доходу, усвідомлювати ризики, мислити довгостроковими перспективами, а не лише кількома тижнями.

Культура не виникає за наказом і не прописується в законі. Але законодавство може усунути перешкоди, які заважають її формуванню, та створити стимули для прийняття правильних рішень. Саме це й пропонують ОІР.

271 тисяча інвесторів — це вже не статистична похибка. Це сформований попит, який очікує на відповідну інфраструктуру. Наступний крок — за Верховною Радою.

«Майбутнє не позичають — його фінансують».

Джерело статистичних даних: Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках, дані станом на 1 серпня 2026 року.

Редакція PSM звертає увагу, що податковий стимул сам по собі не гарантує притоку довгострокового капіталу в економіку. Ефективність ОІР залежатиме також від того, наскільки широкий вибір надійних інвестиційних інструментів буде доступний українцям, як працюватиме захист інвесторів і чи зможе бізнес активніше залучати кошти через ринок капіталу. Тому ключовим показником успіху реформи стане не лише кількість відкритих рахунків, але й те, чи перетворяться заощадження громадян на реальне джерело фінансування українських компаній та відбудови.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *