“`html
-
Руслан Кисляк
редактор
Запровадження ПДВ для ФОПів — відкритим лишається питання / tax.gov.ua
Українські підприємці та експерти дали оцінку державній законодавчій ініціативі щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ фізичних осіб-підприємців 1–3 груп, якщо їхній обсяг операцій, що обкладаються податком, становить понад 4 млн грн за минулі 12 місяців.
Свої погляди вони висловили в коментарях для Delo.ua, аналізуючи оприлюднений Міністерством фінансів так званий “великий податковий проєкт закону”.
Думка бізнесу про ПДВ для ФОП
ПДВ — це досить непростий податок з точки зору управління та ведення звітності, який вимагає професійного бухгалтерського нагляду, що підвищує витрати бізнесменів, які враховуються у кінцевій вартості товару, підкреслюють в Асоціації платників податків України.
“Асоціація завжди виступала проти введення ПДВ для ФОП, оскільки це спричинить перехід таких ФОПів у тіньовий сектор”, — стверджує керівниця управління методології та роз’яснення податкового законодавства генеральної дирекції АППУ Леся Кашпур.
Водночас, як вона зауважує, оскільки уникнути змін у спрощеній системі оподаткування навряд чи вдасться (оскільки це є вимогою МВФ), Українська рада бізнесу, до якої входить Асоціація, пропонує ввести ПДВ для ФОПів після завершення воєнного стану, або, як варіант, з 2028 року, або вже після приєднання України до ЄС, встановивши поріг для реєстрації платником ПДВ у 10 млн грн і надавши підприємствам перехідний період.
Спілка українських підприємців (СУП) також не схвалює ідею зробити ПДВ обов’язковим для ФОП. Там вважають це рішення завчасним і економічно невигідним. Згідно з наданими ними даними, адміністративні витрати на ведення ПДВ-обліку для одного ФОП становлять щонайменше 93 тис. грн на рік. Для приблизно 300 тис. підприємців, яких торкнеться правило, це понад 22 млрд грн щорічних витрат, що значно перевищує прогнозований фіскальний ефект.
“Крім того, існуюча система адміністрування ПДВ лишається ризикованою: НАЗК у 2023 році зафіксувало корупційні ризики в системі призупинення реєстрації податкових накладних, а результати президентського аудиту досі не були оприлюднені. Поширювати систему ПДВ без усунення цих ризиків означає свідомо піддавати малий бізнес ризику тиску з боку фіскальних органів”, — наголошують в СУП.
Думка експерта щодо ПДВ для ФОП
Провідний економіст CASE Україна Володимир Дубровський вважає норму про введення ПДВ для ФОПів найбільш проблематичною в урядовому великому податковому проєкті закону. На жаль, за словами експерта, під час вступу України до ЄС цю норму в тому чи іншому вигляді доведеться застосовувати. Проте навіть ліміт обов’язкової реєстрації платником ПДВ на рівні 4 млн грн лише пом’якшує, але не вирішує основну проблему. За поточної вартості адміністрування ПДВ та необхідного при цьому бухгалтерського обліку втрати добробуту бізнесу становили б від 31 до 52 млрд грн, що значно перевищує очікуваний фіскальний ефект.
“Більше того, якщо подивитися з позиції фірми, то витрати в 120 тис. грн (за інформацією Світового банку), а то й понад 200 тис. грн (згідно з розрахунками за результатами опитування InfoSapience на замовлення CASE Україна) на адміністрування ПДВ становлять від 3% до 5% обороту в 4 млн грн”, — обчислює співрозмовник видання.
При цьому середнє податкове навантаження (співвідношення сплачених податків до обороту) на загальній системі становить 3,4%. Тобто мікробізнес лишається неконкурентоспроможним порівняно з великим і буде, як і раніше, вимушений масово дробитися або переходити в тінь, робить висновок експерт.
Що отримає держава і що зміниться для бізнесу
Президент ГО “Асоціація приватних роботодавців” Олександр Чумак в коментарі для Delo.ua радить не завищувати потенційний швидкий фіскальний результат від ймовірного нововведення. Сам Мінфін у пояснювальній записці напряму називає цей крок “структурним, а не фіскальним заходом”, націленим на узгодження з правом ЄС і підготовку системи до роботи за правилами внутрішнього ринку ЄС.
“Чому бюджетний ефект тут не є підтвердженим і не буде легким? Тут чистий ефект для бюджету залежить від структури малого підприємництва: у тих, у кого багато закупівель від постачальників з вхідним ПДВ, буде менше чистих відрахувань податку і після реєстрації платником ПДВ; у тих, у кого B2C-модель і невеликий вхідний кредит — тиск буде набагато вищим. Саме тому без моделювання за галузями назвати точну загальну цифру неможливо. А такого моделювання ніхто не здійснював”, — зазначає Олександр Чумак.
За підрахунками експерта, ймовірний фіскальний ефект від нововведення в середньостроковій перспективі може скласти близько 14 млрд грн додаткових податкових надходжень до державного бюджету.
“Частина підприємств врахує ПДВ у ціну, частина оптимізує ланцюги, частина буде дробитися, частина буде намагатися не перетинати ліміт 4 млн грн. Тобто чистий ефект буде меншим за просту арифметику. Але такі розрахунки в пакеті проєкту закону відсутні”, — пояснює Олександр Чумак.
За його словами, для ФОПів це надає насамперед нову адміністративну ситуацію: реєстрація платником ПДВ, податкові накладні, облік, ризики блокувань, адміністрування, електронний кабінет, звітування.
“І хоча Мінфін усвідомлює складність переходу та передбачає спеціальний квартальний режим і незначні штрафи по 1 грн за перші п’ять порушень у 2027 році, але облік та адміністрування ПДВ і санкції за порушення податкових норм з ПДВ у нас залишаються одними з найсуворіших серед держав Європи. Ніяких позитивних впливів цих змін на бізнес немає”, — підсумовує співрозмовник Delo.ua.
Нагадаємо, 19 березня Міністерство фінансів опублікувало оновлений варіант так званого “великого податкового проєкту закону”, який, серед іншого, передбачає обов’язок для ФОПів на єдиному податку реєструватися платниками ПДВ при досягненні обсягу річного обороту понад 4 млн грн. Проєкт закону, який передбачає цілу низку податкових нововведень, загалом відповідає сподіванням від українського уряду з боку Міжнародного валютного фонду. Водночас, 10 березня Верховна Рада не підтримала проєкт закону №14025, який передбачав внесення комплексних змін у податкове законодавство відповідно до вимог МВФ.
Чинний меморандум між Україною та Міжнародним валютним фондом містить чіткий перелік структурних реформ, які українська влада повинна втілити у життя у 2026 році. У документі визначено дев’ять головних реформ, які Україна має виконати протягом найближчих півтора року. Зокрема, до кінця березня 2026 року уряд повинен схвалити комплексний пакет податкових змін. Саме цей пункт є найбільшим. Він включає реформу спрощеної системи оподаткування, нові правила для міжнародного бізнесу, оподаткування цифрової економіки та інші зміни. Фактично йдеться про одну з найбільших податкових реформ за останні роки.
“`