2 861 декларацію з криптоактивами подали посадовці за 2025 рік / Freepik
У Верховній Раді завершують роботу над другою версією законопроєкту №10225-д, який стосується легалізації криптовалют в Україні та покликаний унеможливити маніпуляції з криптоактивами для представників влади.
Як повідомляє Delo.ua, про це інформував очільник Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, цей законодавчий акт допоможе сформувати прозорий ринок відповідно до європейських стандартів, розвиваючи легальну інфраструктуру та запроваджуючи ліцензування криптобірж із чіткою системою відповідальності, а також збільшить податкові надходження до державного бюджету.
Однак, як підкреслив Гетманцев, іншим важливим аспектом є запобігання зловживанням із криптоопераціями з боку чиновників.
Народний обранець нагадав, що згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій, у 2025 році українські посадовці оприлюднили 2861 декларацію, в яких були задекларовані активи у вигляді криптовалюти. Цей показник на 16% вищий, ніж у 2024 році, коли було подано 2468 декларацій. Для порівняння, у 2021 році таких декларацій налічувалося 961. Депутат Хмельницької районної ради задекларував 278,8 млн грн виключно у біткоїнах.
Також народний депутат України Ярослав Железняк у своїй декларації за 2025 рік зазначив наявність криптовалюти Ripple (XRP) на суму 424,25 тис. грн.
Гетманцев зазначив, що подібне зростання викликає значний суспільний резонанс.
“Я неодноразово висловлював свою позицію щодо цього питання: спроба легалізації незаконно набутих статків через криптовалюти обернеться великими неприємностями та болісними наслідками для недобросовісних декларантів. Інформація про задекларовану криптовалюту вже зараз проходить перевірку, необхідні інструменти для цього існують”, – підкреслив депутат.
Нагадаємо, 3 вересня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №102325-д, який стосується легалізації та оподаткування криптовалют в Україні. Наразі документ готується до другого читання та ухвалення в цілому.
Водночас у документі, ухваленому Верховною Радою, досі не визначено, хто саме буде регулятором криптоактивного ринку: Національний банк чи Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Податкування криптоактивів
Законопроєкт №102325-д “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обігу віртуальних активів в Україні” визначає специфіку оподаткування операцій з віртуальними активами.
Отже, податком на прибуток (для юридичних осіб) та ПДФО (для фізичних осіб) оподатковується прибуток від операцій з віртуальними активами, який розраховується як різниця між сумою отриманих доходів від продажу та витратами на придбання віртуальних активів протягом року.
- ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 5% оподатковується прибуток від операцій з віртуальними активами, що визначається як різниця між доходами від продажу та витратами на придбання віртуальних активів протягом року;
- отриманий збиток зменшує прибуток від операцій з віртуальними активами у наступних періодах до повного погашення.
Не підлягають оподаткуванню:
- доходи від обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи;
- річний дохід від продажу / відчуження віртуальних активів, що не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати;
- вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їх емісії (створення), або безоплатно, або наданих платнику податків виключно в обмін на його персональні дані.
Документ передбачає, що фізична особа повинна вести окремий облік операцій з віртуальними активами, самостійно декларувати доходи та сплачувати відповідні податки.
Зміст законопроєкту
У законопроєкті запропоновано спрощену систему класифікації віртуальних активів – вони будуть поділені на три основні групи. Такий підхід сприятиме зменшенню адміністративного тиску як на державу, так і на користувачів.
Також передбачено спрощену процедуру ліцензування – наприклад, для компаній, які вже володіють відповідними ліцензіями в країнах з надійним фінансовим регулюванням, зокрема в Німеччині.
Варто додати, що через відсутність належного регулювання ринку криптовалют Україна зазнала значних економічних втрат, а саме: 48,8 мільярда доларів доходів населення та компаній, а також 4 мільярди доларів податкових надходжень.
Раніше Delo.ua аналізувало суть законопроєкту, а також з’ясовувало у експертів перспективи ринку криптоактивів в Україні.