“`html
-
Руслан Кисляк
дописувач
ПриватБанк здійснив списання 140 млрд грн проблемних позик / Depositphotos
У грудні 2025 року державний ПриватБанк анулював “безнадійні” борги, які колись були надані структурам колишніх власників фінансової установи, Ігоря Коломойського та Генадія Боголюбова, на суму 140 млрд грн. Це призвело до зменшення частки “неякісних” позик у загальному кредитному портфелі банку вшестеро, а також сприяло збільшенню податкових надходжень до державного бюджету на 37,5 млрд грн.
Що це означає і як це позначиться на діяльності банку та його клієнтів, а також — який зиск отримає держава як акціонер банку, — аналізувало Delo.ua.
Зменшення тягаря на 140 мільярдів гривень
На 140 млрд грн скоротився сукупний кредитний портфель найбільшої фінансової установи України після завершення тривалих судових процесів ПриватБанку з колишніми акціонерами Ігорем Коломойським та Генадієм Боголюбовим у Високому суді Англії та Уельсу в листопаді минулого року. Після восьми років судових тяжб Приват здобув перемогу, і вже через місяць, у грудні 2025 року, “банк припинив відображення активів, пов’язаних із минулими власниками”.
У ПриватБанку запевняють, що чиста залишкова вартість вказаних активів на момент їх списання дорівнювала нулю.
“Внаслідок такого припинення відображення обсяг непрацюючих активів у загальному портфелі зменшився з 59,4% до 10%. При цьому, рівень проблемних кредитів у портфелі, сформованому після націоналізації (у 2016 році — ред.), складає 3,3%”, — йдеться в повідомленні пресслужби державної фінустанови.
За даними Національного банку, в цілому по банківській системі України це припинення обліку старих непрацюючих активів ПриватБанку дозволило знизити обсяг проблемних позик (NPL) з 24% до 14% станом на 1 січня 2026 року.
“Наразі частка NPL у державних банках становить менше 20%, у приватних банках з українським та іноземним капіталом — 8,4% та 6,5% відповідно. Це історично найнижчі значення за понад 15 років”, — зауважують в НБУ.
Як ПриватБанк накопичував проблемні позики
ПриватБанк накопичував проблемні позики протягом багатьох років, а точніше десятиліть. Згідно з інформацією НБУ за останні двадцять років (з 2006 по 2026 рік) обсяг непрацюючих кредитів ПриватБанку збільшився з 2,3 млрд грн станом на 1 січня 2006 року до 31 млрд грн на 1 січня 2016 року.
Проте “найбільш цікаві” зміни відбулися після націоналізації ПриватБанку у 2016 році — станом на 1 січня 2017 року обсяг проблемних кредитів банку досяг 169 млрд грн. Досягнувши найвищих показників до січня 2019 року (245 млрд грн), рівень NPL тричі знижувався, переважно коливаючись біля позначки в 170 млрд грн і склавши на 1 грудня 2025 року 169 млрд грн.
Протягом цих двадцяти років частка проблемних кредитів у загальному кредитному портфелі банку змінювалася наступним чином. У період з 2006 по 2016 рік (включно) частка NPLколивалася в межах від 6% до 21%. Але вже на 1 січня 2017 року показник проблемних позик сягнув 77%. Через рік частка NPL досягла 88%. Тобто, майже 9 з 10 кредитів, наданих банком, виявились проблемними. Після 2018 року частка NPLпоступово зменшувалася, досягнувши показника 44,7% станом на 1 грудня 2025 року.
Динаміка частки проблемних кредитів ПриватБанку за 20 років (2006 — 2026)
Джерело: НБУ
Варто відзначити, що станом на 1 грудня 2025 року ПриватБанк утримував лідерство за трьома показниками серед 25 найбільших банків України — за обсягом кредитного портфеля, за обсягом непрацюючих кредитів та за часткою непрацюючих кредитів у загальному кредитному портфелі.
Так, кредитний портфель ПриватБанку на грудень становив майже 378 млрд грн, тоді як у найближчого конкурента — державного Ощадбанку — 194 млрд грн, а у “бронзового призера” — державного Укрексімбанку — 143 млрд грн.
При цьому обсяг непрацюючих кредитів ПриватБанку становив майже 169 млрд грн, Ощадбанку — 62 млрд грн, а Укрексімбанку — 39 млрд грн.
25 найбільших банків за обсягом непрацюючих кредитів, млн грн
Джерело: НБУ
У відносному вираженні частка проблемних кредитів у сукупному портфелі ПриватБанку на 1 грудня 2025 року становила 44,7%. Найближчий “конкурент” — банк “Альянс” мав показник NPL 43,2%. Наступний “призер” — державний Сенс Банк з показником 33,3%. Ощадбанк та Укрексімбанк мали відповідно 31,9% та 27,4%.
Частка непрацюючих кредитів 25 банків із найбільшим обсягом кредитного портфеля, %
Джерело: НБУ
Анулювання позик: які наслідки для банку, його клієнтів та держбюджету
Національний банк України повідомив, що внаслідок припинення відображення старих непрацюючих активів на суму 140 млрд грн ПриватБанк збільшив нарахування податку на прибуток, що призвело до подвоєння витрат з податку на прибуток та зменшення показника прибутку після оподаткування.
У самому банку уточнили конкретні цифри: відповідно до норм Податкового кодексу банк нарахував додаткові зобов’язання зі сплати податку на прибуток в обсязі 37,5 млрд грн.
“Отже, за підсумками 2025 року до державного бюджету України буде перераховано близько 59 млрд грн податку на прибуток, що робить ПриватБанк найбільшим платником податків серед банків”, — підсумували в ПриватБанку.
Прибуток банку після вирахування податку на прибуток становитиме 29,1 млрд грн.
Який вплив матиме списання на подальшу діяльність банку? За словами фінансового аналітика інвестиційної групи ICU Михайла Демківа, списання непрацюючих кредитів практично не вплине на ситуацію. Кредитний портфель, пов’язаний з колишніми акціонерами банку, був зарезервований ще у 2016 році, і збитки від цього були враховані ще тоді.
“Фактично, під непрацюючі кредити вже були сформовані резерви. На початок грудня 2025 року вони сягнули 170,13 млрд грн (на початок січня 2026 — вже 20,55 млрд грн). На початок 2025 року вони становили 171,1 млрд грн, на початок 2024 — 182,99 млрд грн, на початок 2022 — 174,4 млрд грн, на початок 2020 — 236,5 млрд грн”, — нагадує цифри фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Списувати проблемні кредити, під які сформовані резерви, — це стандартна практика, вважає співрозмовник Delo.ua. Приватбанк передусім списував проблемні кредити юридичних осіб. Резерви під проблемні кредити юридичних осіб зменшилися в грудні 2025 року зі 163,95 млрд грн до 14,48 млрд грн.
Такий значний обсяг кредитів, які ніхто не збирався повертати, спотворював деякі статистичні показники, зокрема, співвідношення кредитного портфеля до ВВП країни.
“Цей показник, який у нашій банківській системі й так є низьким, через такі кредити виявлявся завищеним, оскільки для розрахунку, як правило, використовують валову заборгованість. Саме тому Нацбанк у своїх нещодавніх заявах закликає орієнтуватися на показники чистих кредитів, а не валових. На клієнтів банків, чи прибутковість / виплати до бюджету ці операції не впливають жодним чином”, — зазначає Михайло Демків.
Списання непрацюючих кредитів було необхідно для статистичного зменшення частки проблемних кредитів. Адже не є нормальним, коли у банку 80% кредитів є непрацюючими. Це негативно впливає на репутацію як самого банку, так і всієї банківської системи, оскільки створює враження, що ПриватБанк та українські банки загалом є неефективними, вважає керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій. Тим більше, що ці непрацюючі кредити жодним чином не пов’язані з сучасною історією банку.
“Списання безсумнівно позитивно вплине на репутацію банку і жодним чином не вплине на суму податкових та дивідендних платежів. Списання також не вплине на подальше кредитування, оскільки це лише “прощання” з історією десятирічної давнини”, — впевнений співрозмовник видання.
Списання не вплинуло (і не могло вплинути) на рекордні обсяги виплаченого ПриватБанком податку на прибуток — 87,97 млрд грн, переконаний Андрій Шевчишин. Це більше ніж 41,5% від сукупних виплат банків з цього податку.
Списання також не вплине на подальшу динаміку кредитування, вважає співрозмовник видання. На процес кредитування більшою мірою впливає стан ліквідності, якість позичальників та відсоткові ставки.
“Зміни у кредитуванні, якщо й відбуваються, то це буде реакція банку на різке погіршення якості кредитного портфелю. Тобто, зміни відбуваються в процесі кредитування, а не внаслідок списання “проблемки””, — пояснює експерт.
Списання “проблемки” — це звичайна практика для українських банків. Приватбанк, зокрема, регулярно списує проблемні кредити саме в листопаді-грудні. Тому поточне списання, хоч і є рекордним за обсягами, але не виходить за рамки загального алгоритму роботи з проблемною заборгованістю.
Проте не можна виключати, що списання значних сум боргів колишніх власників може бути початком тривалого процесу підготовки ПриватБанку до можливої часткової приватизації. За словами експертів, підготовчий процес займає три-п’ять років.
“`