Україна на фінішній прямій до SEPA / Depositphotos
Шістнадцятого лютого відбувся черговий етап підготовки до прийняття проєкту закону про приєднання України до Єдиної платіжної зони в євро (SEPA).
Як інформує Delo.ua, про це сповістила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.
За її словами, Україна знаходиться на фінальному етапі до SEPA.
Василевська-Смаглюк відзначила, що під час робочої наради, представники Мінфіну чітко заявили, що закон про SEPA — це першочергова умова для нової операції DPO Світового банку, від якої залежить 3,3 млрд доларів бюджетної допомоги. Також закон включений до плану України в рамках програми від Європейського Союзу Ukraine Facility із крайнім терміном на четвертий квартал 2026 року, він є в зобов’язаннях перед МВФ і в дорожній карті євроінтеграції.
Що надає SEPA громадянам і підприємствам:
Народна депутатка акцентувала, що для мільйонів українців із сім’ями в ЄС SEPA – це не питання “зручності”, а повсякденної фінансової реальності. Серед плюсів вона також виокремила:
- Швидкість: зарахування може бути не “кілька днів”, а значно оперативніше (в окремих випадках — майже миттєво).
- Вартість: можлива економія на міжнародних переказах оцінюється в межах ~80–100 млн євро на рік (різні способи розрахунку показували різні цифри).
Василевська-Смаглюк відзначила, що головний страх, який озвучували противники, полягав у тому, що “під виглядом SEPA” країні нав’язують надмірні репресивні вимоги, зокрема — щодо даних про місце проживання і доступу правоохоронних органів. Але народна депутатка повідомила, що у проєкті закону адреси власників рахунків у реєстрі рахунків не передбачаються, а вимоги щодо “фактичного місця проживання” стосуються логіки реєстру трастів, а не “літніх людей із карткою”.
За її словами, Мінфін роз’яснив, що імплементація вимог ЄС щодо доступу компетентних органів до фінансової інформації (зокрема логіка директиви про доступ до даних) передбачає обмежений доступ до реєстру. Мається на увазі “довідковий” рівень: ПІБ/ідентифікація та факт наявності рахунку/сейфу і банк, без доступу до руху грошей/вмісту рахунку.
Василевська-Смаглюк повідомила, що планується запровадити два реєстри:
- реєстр банківських рахунків фізичних осіб і банківських скриньок,
- реєстр КБВ трастів/трастоподібних формувань.
Щодо граничного фінмоніторингу, то, як розповіла народна депутатка, його піднято з 400 тис. до 550 тис. грн (як наближення до еквіваленту 10 тис. євро).
“Моя позиція проста: SEPA — це потужний і необхідний крок. Але закон повинен бути написаний таким чином, щоб не створювати зайвого навантаження на людей і підприємства, не відкривати “широких дверей” для зловживань доступом до даних, і водночас — надати Україні те, що дійсно потрібно: європейську платіжну інтеграцію, більш швидкі та дешевші перекази та виконання міжнародних зобов’язань без шкідливих норм”, – резюмувала Василевська-Смаглюк.
Відзначимо, приєднання до SEPA розглядається як важливий елемент так званого “фінансового безвізу” та ще один системний крок на шляху до повноцінного членства України в європейському економічному просторі.
Раніше уряд ухвалив пакет проєктів законів, необхідних для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).