Минулого року правоохоронці зареєстрували 1 344 кримінальні провадження щодо відмивання майна, здобутого злочинним шляхом. Цей показник у 3,4 раза вищий, ніж до початку повномасштабної війни. У таких провадженнях фігурує 12,35 млрд грн легалізованого майна, проте під арешт потрапило лише 590 млн грн.
Про це інформує Delo.ua, посилаючись на дані “Опендатабот”.
Торік було зареєстровано 1 344 кримінальні правопорушення за фактами легалізації майна, здобутого злочинним шляхом (ст. 209 ККУ). Це у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році, та майже в 5 разів більше, ніж у 2019 році.
Аналітики відзначають, що якщо у 2020–2021 роках судову перспективу мало лише кожне четверте кримінальне правопорушення, то тепер — майже кожне друге. У 2024 році до суду було скеровано 49% проваджень, а у 2025 році — 45%.
Загалом за минулий рік було опрацьовано 3,3 тисячі кримінальних проваджень щодо відмивання коштів. Більш ніж половина з них була розпочата в попередні роки. За результатами розслідувань, до суду було передано 595 обвинувальних актів, а 832 особи отримали підозри.
Загальна сума відмитого майна сягнула 12,35 млрд грн, а під арешт потрапило 590 млн грн.
Найбільше проваджень відкрила Національна поліція України – 61% від загальної кількості справ. Ще 16% розслідувало Бюро економічної безпеки, 11% – Державне бюро розслідувань, 7% – Національне антикорупційне бюро України. Частка Служби безпеки України та Держфінмоніторингу становила по 3%.
Однак, якщо оцінювати не кількість справ, а масштаби виявлених схем, лідерами є Бюро економічної безпеки та НАБУ. У справах, що розслідувалися БЕБ, зафіксовано факти легалізації майна на суму 5,42 млрд грн, а у справах НАБУ – на 4,56 млрд грн. Разом ці два відомства виявили понад 10 млрд грн легалізованих активів, що становить 81% від загальної виявленої суми.
Масштабність таких розслідувань підтверджується і середніми сумами в одній справі. Якщо у провадженнях БЕБ на один обвинувальний акт припадає в середньому 63,8 млн грн легалізованого майна, то у справах НАБУ цей показник сягає 240,1 млн грн.
За перші 5 місяців поточного року зафіксовано 603 правопорушення щодо легалізації майна. Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас, у 38% таких проваджень було повідомлено про підозру, а до суду дійшло 25% справ.
Чому арештовують лише частину відмитих активів?
Для доведення факту легалізації майна необхідно не тільки встановити можливий первинний злочин, а й довести походження активів від конкретного злочину, простежити рух коштів та підтвердити, що відповідні операції були спрямовані на приховування або маскування їхнього незаконного походження. З цим, як зазначають юристи, на практиці виникає найбільше складнощів.
Саме тому, пояснює радник юридичної фірми Asters Орест Стасюк, дуже часто після гучного початку розслідування та заяв про відмивання коштів справа або взагалі нічим не завершується, або ж обвинувачення за ст. 209 КК України зникає в процесі розслідування.
«Така різниця між сумами, які фігурують у провадженнях, і реально арештованими активами є цілком закономірною. Щоб арештувати майно, слідству потрібно обґрунтувати зв’язок конкретного активу з імовірним злочином. На початкових етапах розслідування це часто буває складно або неможливо, тому суми арештів можуть суттєво відставати від сум, які зазначені в матеріалах справ. У подібних справах значно важливіше дивитися на кількість обвинувальних вироків, які набрали законної сили, та на обсяг активів, щодо яких суд дійсно встановив злочинне походження коштів і конфіскував, а не лише на суми, які були заявлені слідством на початку розслідування», — зауважує Стасюк.
Нагадаємо, за 4 місяці 2026 року було винесено 814 судових рішень стосовно корупціонерів. Це на 27% менше, ніж за аналогічний період минулого року. У всіх справах цього року корупціонери відбулися лише штрафами.