“`html
-
Руслан Кисляк
редактор
Дрібні посилки для українців з-за кордону можуть стати дорожчими / Amazon
Сума надходжень до державного бюджету від скасування преференційного оподаткування міжнародних відправлень в Україну вартістю до 150 євро може становити більше 20 млрд грн на рік.
Таку оцінку в коментарі для Delo.ua оприлюднив координатор експертних групЕкономічної експертної платформи Олег Гетман, аналізуючи представлений Міністерствомфінансів так званий “масштабний податковий законопроєкт”.
Податок на міжнародні відправлення: що пропонує уряд та що думають фахівці і підприємці
Український уряд в межах, зокрема, зобов’язань передМіжнародним валютним фондом і з метою збільшення прибуткової частини держбюджету ініціює, серед іншого, анулювати чинну в Україні пільгу з оплати ПДВ на міжнародні відправлення (в Україну) цінністю менше 150 євро.
У супровідній до законопроєкту Міністерство фінансів не вказує прогнозований фіскальний ефект від запропонованої новації. Уникають конкретних даних і більшість опитанихDelo.ua спеціалістів.
Олег Гетман, якпредставник експертного кола, схвально розцінює запропоновану урядом норму.
“Ми як економісти, які аналітичні центри рекомендували уряду це втілити ще п’ять років тому, оскільки ця пільга реально завдає шкоди українським виробникам. Це одяг, взуття,косметика, товари для дому, аксесуари, іграшки. Усі ці товари виготовляються в Україні у значних обсягах, десятками тисяч підприємств. Конкуренція просто величезна. Надавати преференції китайцям, спотворювати конкуренцію, знищувати українських виробників цих товарів — це просто злочин, особливо під час війни. Тому ця преференція має бути усунена”, — вважає співрозмовник видання.
Оцінюючи можливі надходження в держбюджет від анулювання податкових пільг на міжнародні відправлення, президент ГО “Асоціація приватних роботодавців” Олександр Чумак в коментарі для Delo.ua заявляє про мільярди гривень на рік,але не про десятки мільярдів. Причина проста: частина товарообігу переорієнтується, частина продавців врахує ПДВ у вартість, частина клієнтів зменшить обсяги замовлень, а частина перейде в інші способи. Тому “статична” оцінка 20% від усього обсягу невеликого імпорту була б перебільшенням.
“Ритейл отримає вигоди: для них ринок стає більш справедливим. Але для домогосподарств практичний підсумок — менший вибір дешевого імпорту і вища кінцева вартість. Виняток — некомерційні подарункові надсилання до 45 євровід фізичної особи фізичній особі: для них преференція залишається”, — оцінює можливі наслідки Олександр Чумак.
Свою думку щодо можливого скасування податкових пільг на відправлення в коментарі для Delo.ua висловили також у Спілці українських підприємців. Там, зокрема, застерігають, що впровадження ПДВ на всі міжнародні відправлення та зниження ліміту 150євро є передчасним і не враховує реальний стан інфраструктури.
“Так, митна службаУкраїни на сьогодні обробляє близько 90 млн відправлень на рік. Анулювання ліміту150 євро без належної інфраструктури, IT-систем і кадрів призведе не дозбільшення надходжень, а до колапсу митного оформлення та збільшення корупційнихризиків”, — передбачають в СУП.
З 2021 року в державах Європейського Союзу працює системаIOSS (Import One-Stop Shop), яка дає змогу платформам і продавцям сплачувати ПДВцентралізовано, без навантаження на кожен пункт пропуску. Впровадження ж аналогічного підходу в Україні вимагаєокремої технічної, правової та кадрової підготовки, наполягають в СУП.
Скасування податкових преференцій на відправлення: не все так просто
Старший економістCASE Україна Володимир Дубровський зауважує: з одного боку, несправедливо,що частина товарів потрапляє на внутрішній ринок України без оплати ПДВ. Водночас вітчизняні виробники та “прозорі” імпортери податок сплачують. Таким чином спотворюється конкуренція. Більше того, таким чином умудряються формувати товарні партії, і масштаби такої діяльності швидко збільшуються.
З іншого боку, внутрішнє виробництво та широкомасштабний імпорт досить часто нехтують специфічними товарами або розмірами, які невигідно завозити великими партіями. “Одна з головних переваг інтернет-торгівлі саме в тому, що для не масових товарів витрати на пряму логістику менші, ніж якби їх імпортували навмання, розвозили в магазини і чекали, поки “їхній” клієнт туди завітає”, — каже Дубровський. Але власникитаких фізичних магазинів вклали кошти в їхній розвиток, тому змагаються з веб-торгівлею, як можуть, додає співрозмовник видання.
Більше того, “прозорі” імпортери нерідко діють вибірково стосовно певних груп товарів: вони можуть з тих чиінших причин не завозити певні товари, або навпаки — укладати з власниками брендів антиконкурентні угоди і ставати “ексклюзивними дилерами” із завищеними цінами.
“Обіцяють, що нібито покупцям не доведеться проходити через труднощі імпортерів: веб-платформи, через які купується більшість товарів, братимуть на себе всі клопоти і витрати, а покупцеві тільки доведеться платити дещо більшу ціну. Але тоді реально купити можна буде тільки через такі платформи, що також спотворює конкуренцію”, — застерігає експерт, зазначаючи,що такий механізм працює в ЄС, але “це, м’яко кажучи, не приклад у питаннях конкурентного ринку”.
Нагадаємо, чинний меморандум між Україною та Міжнароднимвалютним фондом містить чіткий перелік структурних реформ, які українська влада має втілити у 2026 році. У документі визначено дев’ять ключових реформ, які Україна має виконати упродовж найближчих півтора року. Зокрема, до кінця березня 2026 року уряд повинен прийняти комплексний пакет податкових змін. Саме цей пункт є найбільш масштабним. Він включає реформу спрощеної системи оподаткування, нові правила для міжнародного бізнесу, оподаткування цифрової економіки та інші зміни. Фактично йдеться про одну з найбільших податкових реформ за останні роки.
“`