Голова НБУ Андрій Пишний. Фото: facebook.com/pyshnyy
Керівник Національного банку України Андрій Пишний висловив думку, що Єврокомісія могла б виступити в ролі незалежного органу для проведення об’єктивного слідства у справі затримання угорською стороною українських інкасаторів та їх валюти.
Як інформує Delo.ua, про це Пишний повідомив у Facebook.
Глава НБУ підкреслив, що з метою “уникнення будь-яких сумнівів і спекуляцій”, українська сторона першою висловилася за “прозорий та всебічний розгляд”.
Згідно з його словами, Нацбанк підтримує активну взаємодію з європейськими партнерами, щоб цей інцидент не залишився без адекватної реакції.
Звернення будуть направлені керівництву Європейського центрального банку, Центрального банку Австрії, генеральному директорату Європейської комісії з питань стабільності фінансів, фінпослуг і ринків капіталу, високому представнику ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки та іншим.
“Я особливо хочу звернутися до угорської сторони із закликом підтримати ініційований нами незалежний аудит. Наприклад, Європейська комісія могла б стати незалежною третьою стороною для об’єктивного та неупередженого з’ясування всіх аспектів цього випадку”, — акцентував Пишний.
Він зазначив, що з боку Нацбанку та Ощадбанку буде забезпечено повне сприяння такому аудиту.
Голова НБУ відзначив, що після визволення працівників Ощадбанку, валютні активи, які транспортували інкасатори, і досі перебувають на території Угорщини без будь-яких законних на те підстав.
“Ми зіткнулися з прецедентом, коли консул не має можливості відвідати громадян своєї держави, коли адвокат не має доступу до своїх підопічних, коли лунають політичні заяви без жодних доказів, а дискредитація виступає як основна ціль – подібні дії не повинні залишатися без відповідної оцінки. Тому слід раз і назавжди внести ясність у цій ситуації”, – написав Пишний.
Він запевняє, що Ощадбанк не порушував законодавчі норми, а його співробітники виконували свої обов’язки в рамках міжнародних угод і на законних засадах.
Голова НБУ звертається до європейських партнерів та інституцій із закликом висловити свою позицію стосовно даної ситуації.
У свою чергу, державний Ощадбанк, чиї два інкасаторські транспортні засоби з сімома співробітниками були затримані 5 березня в Угорщині, вимагає повернення своєї власності та цінностей на загальну суму 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та 9 кг банківського золота.
В Угорщині викрали інкасаторів Ощадбанку, разом з машинами та цінностями
В Ощадбанку зробили заяву про затримання в Угорщині двох інкасаторських транспортних засобів фінустанови разом з цінностями та викрадення своїх працівників
За відомостями банку, інцидент трапився 5 березня під час звичайного переміщення іноземної валюти та банківських металів між австрійським Райффазен банком та Ощадбанком України.
“Згідно з даними GPS сигналу, неправомірно затримані автомобілі Ощадбанку в даний час знаходяться в центрі Будапешта, неподалік однієї з силових структур Угорщини. Місцезнаходження автомобілів підтверджено представниками українського посольства в Угорщині та Міністерства закордонних справ України”, – вказано у повідомленні.
Позиція Угорщини
На противагу цьому, Угорщина заявляє, що підставою для затримання сімох українців стала підозра у вчиненні дій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Серед затриманих, як стверджується, є генерал української спецслужби у відставці.
У відомстві запевняють, що процесом перевезення грошей керували колишній генерал СБУ, колишній майор ВПС України, а допомагали їм особи з військовим минулим.
Тим часом, глава МЗС Угорщини Петер Сіярто, коментуючи ситуацію, заявив, що “виникає питання, чи не пов’язані ці кошти з діяльністю української військової мафії”.
За його словами, українські громадяни протягом останніх місяців переміщували через територію Угорщини велику кількість готівкових коштів та золота. Податкова і митна служба Угорщини раніше повідомляла про $900 мільйонів та €420 мільйонів лише за поточний рік.
Сіярто зауважує, що “постає питання, з якою метою українцям здійснювати перевезення такої значної суми готівки. Адже, якщо б це була угода між фінансовими установами, її можна було б реалізувати за допомогою банківського переказу”.