Суди масово розглядають справи про стягнення боргів за комунальні послуги / Depositphotos
В Україні компанії, що надають комунальні послуги, масово подають позови до суду проти громадян через борги за надані сервіси. Юристи відзначають різке збільшення кількості відповідних проваджень, які все частіше передаються на розгляд до суду.
Як зазначає Delo.ua, про це інформує “Інтерфакс-Україна”.
Стягнення боргів за житлово-комунальні послуги
За словами очільниці комітету Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу, керівниці адвокатської контори адвоката Тетяни Даниленко, головною причиною цього є зміна правових умов стосовно заборгованостей.
“Зараз у судових інстанціях у великій кількості почали з’являтися провадження щодо відшкодування заборгованості за комунальні послуги… механізм “заморожування” боргів вже не застосовується”, – пояснила вона.
Що говорить законодавство
Даниленко відзначила, що в той же час українське законодавство не передбачає автоматичного анулювання боргів за житлово-комунальні сервіси, а у випадку судового процесу споживач може лише знизити або частково оскаржити суму заборгованості, якщо існують відповідні підстави.
Юристка також акцентувала, що з 1 січня 2026 року чинна норма, яка зобов’язує постачальників сервісів самостійно виконувати перерахунок оплати у випадку ненадання або надання послуг неналежної якості — “автоматично, без подання заяв і звернень від мешканців”.
Окремо Даниленко загострила увагу на територіальних особливостях: “звільнення від примусового відшкодування боргів на даний момент актуальне лише для територій активних бойових дій” і не розповсюджується на зони потенційного ризику.
Також громадяни, які тимчасово знаходяться за кордоном, не позбавляються від зобов’язання з утримання житла, але мають можливість зменшити частину нарахувань, звернувшись до постачальників сервісів. Разом з тим, сплата за опалення та обслуговування будинку залишається обов’язковою.
Іншим суттєвим аспектом є строк позовної давності. Зі слів Даниленко, “загальний строк позовної давності тривалістю у три роки” використовується судовими органами лише у випадку, якщо споживач особисто заявить про його закінчення. При цьому на практиці постачальники часто прагнуть отримати борги за максимально тривалий термін.
Суди стягують інфляційні збитки
Юрист адвокатського бюро Івана Хомича Олександр Груздєв підкреслює, що комунальні підприємства успішно стягують борги навіть без письмового контракту. Він посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою фактичне використання сервісів вважається договірними відносинами.
“Окрім основного боргу, суди стягують інфляційні збитки та 3% річних за увесь час прострочення”, — підкреслив він.
Груздєв нагадав, що закон забороняє стягувати борги, які утворились після 24 лютого 2022 року, з користувачів, які покинули місце проживання, а також застосовувати фінансові санкції в районах бойових дій чи окупації. Водночас, “сам воєнний стан не звільняє жителів України від зобов’язання оплати за комунальні сервіси в цілому”, а єдина схема погашення накопичених боргів буде сформована вже після його завершення.
Адвокат Євген Буліменко підтверджує: у випадку наявності заборгованості виконавці сервісів звертаються до суду, і “подібні позови у переважній більшості задовольняються судами”, якщо споживач не доведе неправомірність нарахувань. Також поширеною є і практика судових наказів — коли рішення приймається без судового розгляду та виклику сторін.
Зазначимо, станом на початок листопада 2025 року 794 604 активні борги за комунальні сервіси фіксуються в Україні. 60% цих боргів зайшли в безвихідь: вони формально завершені, проте не закриті — й повернути кошти так і не вдалося.