
Витрати українців зростають другий рік поспіль / Depositphotos
Споживчі витрати українців збільшуються другий рік поспіль: 78% осіб почали витрачати більше, ніж минулого року, тоді як тільки 13% мають можливість заощаджувати. Разом з тим 72% опитаних прагнуть розписувати свій бюджет.
Як інформує Delo.ua, про це інформує пресслужба Rakuten Viber, котра організувала опитування щодо витрат українців за минулий рік і планування бюджету.
Результати опитування засвідчили, що 78% українців стали витрачати більше за минулий рік. Одночасно 13% опитаних прагнуть заощаджувати, тому зменшили видатки.
Слід зауважити, ідентичне опитування проводилося у 2025 році. Результати поточного року вказали, що витрати українців і надалі збільшуються.
Відповіді на запитання “Чи стали більшими ваші витрати за минулий рік?” розподілилися таким чином:
- Так, витрачаю більше — 78% (76% у 2025 році);
- Витрачаю менше, намагаюся заощаджувати — 13% (14% у 2025 році);
- Витрачаю так само, як і раніше — 9% (10% у 2025 році).
Крім того, команда дізналася, чи мають українці звичку планувати видатки. 72% опитаних планують видатки: чверть користувачів (24%) планують усі видатки заздалегідь, а 48% — лише суттєві чи регулярні, як-от комунальні платежі. З іншого боку 16% респондентів не бачать сенсу в плануванні.
На питання “Чи маєте ви звичку планувати видатки?” відповіді розподілилися таким чином:
- Планую тільки суттєві та/або регулярні видатки, наприклад комунальні платежі — 48% (49% у 2025 році);
- Так, планую видатки заздалегідь — 24% (27% у 2025 році);
- Не планую видатки, не бачу сенсу — 16% (15% у 2025 році);
- Хочу планувати, проте наразі не роблю цього — 12% (9% у 2025 році).
В опитуванні в офіційному каналі Rakuten Viber Україна взяли участь приблизно 25 тисяч користувачів. Метод дослідження — анонімне онлайн-опитування. Основна вікова група — 34-45 років, більше 50% респондентів віком до 45.
Слід зазначити, майже весь свій місячний бюджет українці витрачають на товари та послуги першої необхідності. У середньому 84% видатків припадає саме на базові потреби, тоді як у Німеччині та Нідерландах цей показник дорівнює 56–59%.