Наслідки російської атаки на Харків, 22 жовтня 2025 року (фото – EPA / Сергій Козлов)
Нацбанк повідомив про загрозу утворення в Україні занепадницьких регіонів через тривалий вплив війни, руйнування об’єктів інфраструктури, міграцію населення та виснаження фінансової бази постраждалих земель. Про це йдеться в інфляційному огляді банку за квітень 2026 року.
В НБУ відзначають, що за роки повномасштабної війни господарські шляхи українських країв відчутно розійшлися. Найбільших збитків зазнали прифронтові та прикордонні області, у той час як західні краї стали ключовими осередками переміщення бізнесу, капіталу та трудових ресурсів.
Регулятор розподілив області на чотири групи за рівнем безпекових ризиків і руйнувань. До прифронтових віднесено Донецьку, Харківську, Дніпропетровську, Херсонську та Запорізьку області. Прикордонними визначено Сумську та Чернігівську області.
Читайте також”Знесиленість” України – неправда. Незважаючи на війну, економіка росте навіть у споживчому сегменті
До умовно прикордонних НБУ відніс Миколаївську, Одеську та Київську області, а тиловими назвав краї, що не мають спільного кордону з Росією чи окупованими територіями.
В огляді вказується, що підприємницька діяльність все більше зосереджується у відносно безпечних краях, в першу чергу на Заході України. Разом з тим, у постраждалих областях економічне піднесення залишається значно сповільненим через значні руйнування житла, інфраструктури та виробничих потужностей.
За даними опитування НБУ за перший квартал 2026 року, прифронтові та прикордонні краї значно сильніше відчувають наслідки війни, ніж тилові області. Найбільшими проблемами підприємства називають дефіцит електроенергії, брак кадрів, ризики для безпеки та ускладнення логістики.
Особливо у 2025 році посилився вплив енергетичної скрути на прифронтові області через масовані удари РФ по енергетичній системі. Це, зауважує Нацбанк, створює довготривалі ризики для конкурентоздатності місцевої економіки.
Регулятор підкреслює, що війна формує глибоку структурну нерівність між областями, яка вже сьогодні обмежує потенціал майбутнього економічного розвитку держави.
Діяльність у постраждалих краях, йдеться в огляді, великою мірою є інерційною: вона підтримується потребами оборони, терміновим ремонтом інфраструктури та споживанням населення, що залишилося. Однак саме ці землі ризикують увійти у фазу відновлення з найгіршими початковими умовами: критичний обсяг руйнувань тут поєднується з виснаженою фінансовою базою.
“Є реальна небезпека формування занепадницьких осередків із тривалим відтоком населення, низьким місцевим попитом та інвестиційним вакуумом”, – сказано в огляді.
Подолання цієї тенденції, вважають в НБУ, потребуватиме не лише фізичного відновлення, а й активної державної стратегії, націленої на повернення людського капіталу, створення механізмів страхування ризиків та стимулювання капіталовкладень у найбільш постраждалі краї.
- За чотири роки війни економіка України втратила третину ВВП і стала залежною від зовнішньої допомоги. Як змінилися експорт, борг, інфляція і що сьогодні підтримує стабільність – читайте у статті редакторки розділу “Фінанси” LIGA.net Анастасії Іщенко.
Актуальне
Частка проблемних кредитів в Україні опустилася нижче 13%: це рівень кінця 2009 року
15:54 Фінанси
Смілянський готовий подати у відставку, щойно Укрпошта отримає банківську ліцензію
11:59 Фінанси
НБУ: Україна матиме держборг понад 100% ВВП на всьому прогнозному горизонті
10:17 Фінанси
Затяжна війна на Близькому Сході може додати три пункти до української інфляції
Вчора о 14:12 Фінанси
Розбір
“Ніхто не хоче купити банк і війну з ОП”. Як скандал навколо Сенс Банку вплине на його продаж
Вчора о 11:00