Підсанкційний російський олігарх Михайло Фрідман запропонував уряду Люксембургу розпочати переговори щодо компенсації у розмірі 15,8 мільярда доларів за його активи, заморожені в країні в рамках виконання санкцій Євросоюзу. Про це з посиланням на свої джерела повідомило російське видання “Ведомости”.
Зазначається, що адвокати бізнесмена звернулися до влади Люксембургу з вимогою компенсації за заморожені активи ще у лютому, проте досі не отримали відповіді. Фрідман вважає такі дії європейської країни незаконною експропріацією. Зазначена ж сума є його оцінкою того, скільки ці активи коштують.
Втім, ця оцінка є приблизною, оскільки санкції не дозволяють Фрідману залучити незалежних експертів з ЄС для проведення повної оцінки активів, а його компаніям у Люксембурзі заборонено надавати йому фінансову інформацію.
Фрідман аргументує свої вимоги двостороннім інвестиційним договором 1989 року між Бельгією, Люксембургом та Радянським Союзом (правонаступницею якого є Росія), який, на його думку, був порушений внаслідок заморожування його активів.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Також зазначається, що якщо протягом пів року влада Люксембургу не відреагує на його вимоги, Фрідман має право звернутися до комісії ООН з права міжнародної торгівлі або до Стокгольмського арбітражу.
Фрідман є власником прямих або бенефіціарних пакетів акцій у компаніях CTF Holdings, ABH Holdings, Alfa Asset Management (Europe), Alfa Capital Investments Holdings, LetterOne Holdings та LetterOne Investment Holdings. Через ці компанії він інвестував у різні сектори та країни, зокрема в Альфа-Банк, Amsterdam Trade Bank, ритейлера X5 Group та інші структури.
Доля Альфа-Банку Україна
Нагадаємо, що ЄС запровадив санкції проти Фрідмана ще в лютому 2022 року, а у березні до них приєдналася Велика Британія. Тоді ж бізнесмен покинув раду директорів Альфа-Банку. Україна запровадила санкції проти Фрідмана та його бізнес-партнерів Петра Авена та Андрія Косогова 19 жовтня 2022 року.
Однак перед цим, 6 жовтня, Верховна Рада прийняла закон про особливості виведення з ринку системно важливого банку у випадку його неплатоспроможності в умовах воєнного стану, який передбачає купівлю такого банку державою за символічну 1 гривню. Ухвалення документу вважали направленим саме на застосування перш за все до дочірньої структури Альфа-Банку в Україні, яка з грудня змінила назву на Сенс Банк.
Фрідман запропонував докапіталізувати фінустанову на 1 мільярд доларів, але заявлялося, що акціонери були готові і подарувати його у разі рішення України про націоналізацію або передачу якомусь іншому акціонеру.
Повідомлялося навіть, що Фрідман просив Монако частково розморозити для цього його рахунки. Однак у січні в НБУ заявили, що не бачать ризиків неплатоспроможності Сенс Банку, які могли б призвести до його націоналізації.
Зрештою, після півроку невизначеності з долею банку Рада прийняла новий закон, який дозволяє автоматичну ліквідацію чи націоналізацію банків підсанкційних осіб, що очевидним чином також було направлено саме на застосування до Сенс Банку. Останній був єдиним в Україні системно важливим банком з російськими бенефіціарами. Фрідман, Авен та Косогов володіли ним через компанії ABH Ukraine Limited (Кіпр) та ABH Holdings (Люксембург).
ABH Holdings тоді виступила проти націоналізації банку, заявивши, що вже домовилася про продаж 75,6% акцій фінустанови інвестору без отримання грошей самими підсанкційними акціонерами.
Повідомлялося, що така заявка надійшла до Національного банку України від кіпрської Karswell Limited, номінального власника 43,75% акцій польського Plus Bank. При цьому зазначалося, що НБУ отримав неповний пакет документів для узгодження такої угоди, яка так і не відбулася.
20 липня НБУ вирішив вивести Сенс Банк з ринку та звернувся до Кабінету міністрів з пропозицією щодо участі держави в цій процедурі. Наступного дня в банку запровадили тимчасову адміністрацію, а вже 22 липня було домовлено про передачу 100% банку державі в особі Міністерства фінансів. Таким чином, Сенс Банк не став виводитися з ринку й продовжив роботу вже як державний.
Нагадаємо також, що 6 жовтня Служба безпеки України повідомила про арешт судом всіх корпоративних прав в Україні, які належали Фрідману, Авену та Косогову. Зокрема, йшлося про 100% акцій двох з трьох найбільших українськиї мобільних операторів lifecell та “Київстар”. Втім, незабаром рішення було уточнене: накладення арешту стосувалося тільки 19,8% ТОВ “Лайфселл” (частка, якою росіяни опосередковано володіли через Turkcell та люксембурзьку IMTIS Holdings) та 47,85% “Київстар”.
В листопаді Україна ввела санкції проти низки компаній, принаймні чотири з яких – CTF Holdings, фIDS, Alfa Finance Holdings, Erasmony – пов’язували з Фрідманом. IDS, зокрема, відома тим, що до арешту активів своєї української “дочки” контролювала виробництва в Україні мінеральних вод під торговими марками “Моршинська” та “Миргородська”.
У січні ж 2024 року стало відомо, що ABH Holdings подала до Міжнародного центру з вирішення інвестиційних суперечок у США позов з вимогою до України компенсувати 1 мільярд доларів за примусову націоналізацію Україною Сенс Банку.
Сам Фрідман наразі живе у Великій Британії, хоча та й запровадила проти нього санкції та розпочала розслідування щодо ймовірного ухилення від санкцій. Втім, пізніше Національне агентство по боротьбі зі злочинністю Великобританії розслідування припинило.
Зазначимо при цьому, що 10 квітня суд ЄС скасував перше рішення про накладення персональних санкцій проти Фрідмана та Авена в 2022 році, дія якого, втім, тривала лише рік і на той момент вже сплила. Подальше ж продовження санкцій проти них залишилося в силі.
Источник: delo.ua
