Серед керівників-початківців існує думка, що раніше набуті знання і навички мають властивість застаріти, причому, як зазначають деякі, сьогодні це відбувається швидше, ніж будь-коли.
На мій погляд, з цим не можна однозначно погоджуватися і щодо отриманих знань, і, тим більше, щодо досвіду та навичок.
Давайте розберемося – які знання, потрібні керівнику, справді старіють, а які ні, і чому так відбувається.
1. Правове забезпечення бізнесу
Так склалося нашій країні, що законодавча база змінюється і доповнюється буквально щодня, тому старіння правових знань природно, якщо керівник у темі, він їх оновлює у міру вступу. Причому саме оновлює і доповнює, а наявні знання є основою їхньої актуалізації.
2. Податкове регулювання бізнесу
Застаріння відбувається з тієї ж причини, що й у правовому забезпеченні, як і змінюється нормативно-правова база. Але чи тут є проблема для керівника? Тут взагалі її немає – на кожному підприємстві є головний бухгалтер, який і стежить за цією складовою бізнесу. Керівник повинен довіряти своєму бухгалтеру і завжди мати з ним можливість проконсультуватися з будь-яких податкових аспектів.
3. Фінансове забезпечення бізнесу
Наука фінансового менеджменту побудована на математичному забезпеченні, відповідно знання не старіють. Що ж до сучасних фінансових інструментів, більшість із них має лише нову форму, але з зміст. Тому, з одного боку, знання старіють досить повільно, з іншого боку – їх так багато, що завжди є чим поповнити власний багаж. Сюди відноситься і ризик-менеджмент, і бюджетування, і фінансовий аналіз, і оцінка бізнесу, і податкова оптимізація, і продовжите список за власним бажанням.
4. Маркетингове забезпечення бізнесу
Це дійсно, мабуть, наука, що розвивається і змінюється в даний час. Маркетинг – той двигун, який створює попит на товар чи послуги компанії в умовах конкуренції. Так, якщо теоретичні основи маркетингу залишаються непорушними, більшість практичних знань застаріває. Особливо це стосується реклами та мережі Інтернет. Без поповнення бази даних знань та вивчення досвіду маркетингової діяльності інших компаній – далеко не поїдеш. Почерпнути щось корисне з книг теж неможливо – книговидавці та автори значно відстають від тих змін, які відбуваються в науці маркетингу, та й відомо, що маркетингові ідеї вигадують не автори книг, а бізнесмени та підприємці. І мені зовсім не цікаво читати про те, що зробив якийсь дядько Шміт/Голдман/Пупкін 10-30 років тому – мені цікаві сьогоднішні рішення та результати. Тому для поповнення власних знань з маркетингу можу порадити лише аналіз, аналіз та ще раз аналіз (конкурентів, партнерів, подій, реклами тощо).
5. Психологія
Хороший керівник просто повинен мати уявлення про психологію та використовувати хоча б деякі її прийоми. Говорити про старіння будь-яких знань тут не доводиться, а от поповнювати їх обов'язково треба. Причому зазвичай буває досить званої популярної психологи, а чи не наукової.
6. Соціологія
Не знаю як вам, а мені дуже допомагає! На жаль, несправедливо віднесено за межі економічного навчання та навчання керівників. Соціологія як насамперед наука про найбільшу систему – суспільство – є незамінним інструментом. У керівництві – оскільки ви лідер соціальної групи (колективу), у маркетингу – оскільки ви пропонуєте товари та послуги соціальній групі (споживачам), у бізнесі – оскільки потрібно розуміти соціальну роль підприємства, яким керуєш. Якщо ви ще не знайомі з цією наукою, то прочитайте хоча б підручник із соціології для вузів – багато для себе як керівника відкриєте.
7. Менеджмент
А ви думали, я забув? Ось це справді наука, яка на мить не зупиняє свого розвитку, постійно відшукуючи нові шляхи підвищення ефективності управління. Причому разом із наукою змінюються й багато базових принципів керівництва. Нехай це відбувається не так часто, але це справді відбувається.
Щодо досвіду та навичок, то це – безперечно, найважливіший багаж у знаннях керівника, який ніколи не застаріє незалежно від того, був він позитивним чи ні. Адже досвід фактично є певними емпіричними знаннями, які слід обов'язково враховувати в керівництві за будь-яких умов.
У той же час сучасні досягнення в науці менеджменту не так часто застосовуються на практиці – якщо компанія успішно працює і їй гідно керують, то докорінних перебудов у керівництві не потрібно, достатньо легкої корекції на певних етапах її існування. Тут краще діяти як медицині за принципом «не нашкодь». Тому надмірні, регулярно оновлювані знання керівнику в даному випадку – не потрібні, набагато важливіший за особистий досвід, адже інакше на посаду топ-менеджера можна було б претендувати одразу після здобуття вищої освіти.
То що ж виходить? А виходить те, що більшість знань, потрібних керівнику, не застаріває, а швидше лише поповнюється, і тим більше не застаріває його досвід та навички. Чи потрібно підвищувати керівнику рівень власної освіти – звісно, треба. Але в розумних обсягах досить вибірково.
Чому вважається, що знання керівника в наші дні швидко застарівають? Думаю, що це пов'язано з інтенсивним розвитком сучасних інформаційних технологій та техніки. У цій сфері зміни відбуваються справді блискавично – але чи потрібні ці знання керівнику обов'язково? Не думаю.
Я особисто знаю кілька успішних керівників великих підприємств, які у своєму житті жодного разу навіть за комп'ютером не сиділи, а також чимало успішних керівників, які на комп'ютері, окрім текстового редактора, Інтернету та електронної пошти, нічим не користуються (побутовий рівень володіння). Тим не менш, це не заважає їм бути успішними та шановними керівниками, до рівня яких новоспеченому топ-менеджеру, з усіма його hi-tech знаннями – орати та орати.
Не варто забувати, що рівень знань керівника та фахівця відрізняються за своїм складом та пріоритетами. Але загалом розширення кругозору керівника у сфері сучасних інформаційних технологій та техніки, звичайно, зайвим не буде.