Грошами ми вимірюємо все матеріальне та нематеріальне, що нас оточує. Гроші виконують роль загального світового еквівалента всіх товарів та послуг. Гроші обмінюються на будь-які товари та послуги, тому можна зрозуміти прагнення людей отримувати грошові знаки у великих кількостях, у тому числі різними протизаконними методами.
Фальшивомонетництво зародилося, за оцінками істориків, паралельно з початком карбування перших монет Землі з дорогоцінних металів. Перші фальшивомонетники незаконно карбували монети меншої ваги від оригіналу або зі сплавів, де було зменшено вміст дорогоцінних металів, таких як платина, золото, срібло. З появою паперових грошей настала нова ера фальшивомонетництва, що характеризується великими обсягами та масштабами.
Фальшивомонетництво здійснювалося як усередині держав, і ззовні. Історія пам'ятає чимало прикладів, коли на тлі воєн протиборчі сторони «вкидали» на ворожу територію значні обсяги фальшивих грошей (війна з Наполеоном, російсько-японська війна, Перша світова війна). Але перед спокусою збагачення з допомогою злочинного виготовлення фальшивих грошей було неможливо встояти і самодержці.
Так, наприклад, англійський король Генріх VI з метою поповнення скарбниці викарбував партію фальшивих монет, виготовлених із міді, обробленої ртуттю під срібло. Але проіснували такі гроші недовго: обурення ошуканих підданих було настільки велике, що «чеканку» фальшивих монет швидко припинили.
То чим же фальшиві гроші небезпечні для держави та її громадян?
У будь-якій країні виняткову монополію виробництва грошей має держава. Грошова маса має відповідати обсягу обороту товарів та послуг. Випускаючи гроші, держава зобов'язується забезпечити їхнього власника певною кількістю товарів. Але фальсифікація грошей змушує державу відповідати перед неіснуючим інвестором та порушує баланс грошової та товарної маси. Збитки від фальшивомонетництва різноманітні. Він порушує авторитет влади у державі, що негативно позначається на загальній кримінальній обстановці та соціальній напруженості. Неконтрольоване збільшення грошової маси може погіршити макроекономічну ситуацію дестабілізуючи курси національних валют.
Випуск фальшивих грошей – один із способів кримінального перерозподілу національного багатства. Так реальні товари та послуги обмінюються на підроблені гроші, порожні за змістом. Сучасному фальшивомонетництву заступаються корумповані чиновники, які забезпечують діяльність злочинних груп, стимулюючи виробництво підроблених грошей. Такі нові тенденції сучасної корупції особливо небезпечні та шкідливі для держави.
Важливо пам'ятати, що виготовлення та збут підроблених грошей (ст. 186 КК РФ) є тяжким злочином, і покарання за нього буде суворим – від 5 до 15 років позбавлення волі. Будь-який громадянин, що розплачується фальшивою купюрою у точці продажу товарів чи послуг, здійснює збут підроблених грошей, та його дії розцінюються як злочин.
Яким би суворим не було покарання за фальшивомонетництво, надприбутки від такої злочинної діяльності ніколи не зупинять бажаючих швидко розбагатіти.
На жаль, щойно держава вигадує нові засоби захисту грошей, фальшивомонетники одразу знаходять способи підробки. Але ми живемо в епоху безготівкових електронних грошей, що витісняють паперові купюри та монети. І хто знає, може, на теренах банківських рахунків уже розгулюють фальшиві гроші нового часу?