Всі ми розумні люди – принаймні намагаємося ними бути. І якщо ще можна пояснити нераціональну нерозумну поведінку в особистому житті (емоції зашкалюють, почуття заважають зосередитися і прийняти правильне рішення) або у спілкуванні зі знайомими, друзями та колегами (не було часу обдумати свої слова, просто так вирвалося), то пояснити нераціональну і нерозумну поведінку в таких, здавалося б, здавалося б, Фінансове забезпечення, дуже складно.
Ну справді, які такі зайві почуття можуть опанувати вами при виборі між вкладом у банк та пайовим інвестиційним фондом? Які емоції можуть перешкодити продумати кілька варіантів взяття кредиту? І як поганий настрій (або навпаки, надто добрий) може позначитися на товщині гаманця? Як шкода, що на такі матеріальні речі, як гаманець зокрема і добробут загалом, впливають не тільки розум, здоровий глузд і свідомість (а бажано ще й лічильна машинка), а й емоції, почуття та стан людини, як фізіологічний, так і психологічний.
Ось кілька типових помилок, які роблять люди (і я в тому числі), які нераціонально ставляться до грошей, піддаються почуттям, емоціям, першим враженням та ще невідомо чому. Після здійснення таких вчинків зазвичай виникає питання: «І де тільки була моя голова, коли я це робила?».
1. На кулі та оцет солодкий.
Такі слова як “куля”, “халява”, “безкоштовно”, “в подарунок”, “акція”, “знижки”, “безвідсотковий кредит”, “розпродаж” мають чарівне звучання для багатьох людей.
Купуйте МР-3 плеєр – і другий отримайте безкоштовно. І неважливо, то він вам взагалі не потрібен, в принципі, тому що ваші вуха категорично не люблять навушники (голова болить), що він застарілої моделі і ще два такі ж припадають пилом на антресолях. Проте безкоштовно. Візьміть безвідсотковий кредит під побутову техніку – і не замислюйтесь, що відсутність відсотків із лишком замінює комісія за користування кредитом, за зняття та нарахування грошей, і в результаті виходить ще дорожче. Це все дрібниці, головне ні в чому не відмовляти. Усі беруть – а я що, гірше?
Візьміть рахунки і порахуйте, скільки вам коштуватиме черговий безкоштовний сир. Може, дешевшим буде його купити? Чи він не такий вам і потрібен? Як і на що можна було б витратити (з більшою користю) чи вкласти гроші, які вам коштувала ця «безкоштовність»?
2. Тут і зараз.
Тут і зараз це хороші слова для того, щоб орієнтувати на них своє життя. Якщо вони не зіпсують таке поняття як «майбутнє». Жодне сьогоднішнє скороминуще задоволення не варте того, щоб воно могло зіпсувати ваше майбутнє. Якщо сьогоднішня покупка хороша тільки тим, що ця річ – нова, ви повісите її в шафу (покладете на полицю в дальній кут) і виявиться, що вона нічим не краща (а іноді і навіть гірша) того, що вже складено рядами у вашій шафі, а її новизна завтра вже не буде новизною – тоді навіщо робити таку покупку?
Задоволення від щойно зробленої покупки часто закінчується відразу після приходу додому. Ось тоді і з'являється бажання ходити магазинами з напівпорожнім гаманцем (якщо річ дійсно дуже сподобалася – можна повернутися за нею завтра). І взагалі таке задоволення краще отримувати від інших дій і процесів, ніж від ходіння по магазинах та купівлі нових і не завжди потрібних речей – тоді і в гаманці більше грошей буде, а в будинку – менше мотлоху і більше місця.
3. Все по поличках.
Фінансове планування – це добре. Навіть дуже добре, особливо для тих, хто вічно не може дорахуватися половини суми, яка непомітно пішла з гаманця невідомо куди. З цією метою гроші заздалегідь розподіляються на конвертики, різні рахунки, витрати на різні статті. Ось тільки життя не стоїть на місці і має властивість змінюватись і іноді досить швидко.
Наприклад, ви відкладаєте гроші на відпустку наступного року, а тут підвернулася вигідна пропозиція – купити ділянку землі недалеко від міста або машину (за умови, що ви в будь-якому випадку збиралися їх купувати, просто пропозиція прийшла трохи раніше, ніж ви плануєте зняти гроші з депозиту). Тобто можна відмовитися від покупки, щоб конвертик із написом «відпустка-2009» залишився цілим і недоторканим. А можна «відпускні» гроші витратити на оплату придбання, а потім, коли настане час закриття депозиту, зняти звідти гроші, раніше призначені на машину чи іншу покупку, і перекласти на конвертик «відпустку».
Або у вас з'явилася можливість підзаробити і замість того, щоб покласти цю «приємну несподіванку» в тумбочку чи на депозит – чи не буде вигідніше швидше розрахуватися з кредитами (як відомо, ставки за кредитами набагато перевищують ставки за депозитами, на цьому й заробляють банки та кредитні спілки). Вміння маневрувати грошима, їх грамотний розподіл грає важливу роль для зростання фінансового добробуту. Головне, щоб такий перерозподіл коштів був розумним і, зрештою, вигідним для вас.
4. Гроші, витрачені «марно».
Ви вже котрий місяць ремонтуєте стару машину. І якщо порахувати, скільки вам коштували її купівля, ремонт і утримання, може виявитися, що на ці гроші можна було б купити іншу – новішу і з меншим «апетитом» двигуна. Та й задоволення та користі від їзди на новій (або відносно новій) машині ви отримали б більше, ніж від колупання в старому залізному коні.
Але ні, поїздки автосалонами, ринками в пошуках іншої машини, обдзвон друзів і знайомих з тією ж метою – занадто клопітне заняття. Краще ремонтувати потихеньку стару машину, витрачати на неї гроші, нерви та час, ніж вирішити питання один раз кардинально. Бо вже звикли. Важко перебудуватися та подивитися в інший бік.
5. Нераціональна економія.
Для того, щоб отримати вигоду малу, деякі люди готові пожертвувати вигодою великою. Приклад з досвіду власної сім'ї: для того, щоб заощадити на хімчистці дублянки, витрачається півдня на обдзвонювання всіх салонів, потім організується поїздка (ще 2 години) до межі паски, де обіцяють почистити річ на 20 відсотків дешевше – а потім така ж поїздка робиться для того, щоб цю дублену. Якщо порахувати гроші на дорогу туди-назад, оплату за телефон (він у нас не безлімітний), нерви і час на всю цю економію, постає питання: а навіщо було влаштовувати весь цей цирк?
Коли бажання заощадити призводить до перевитрат – це нераціональне бажання, і його важко чимось виправдати.