Хто з нас не стояв годинами в чергах і не сидів на жорстких лавках у різних установах, дивлячись на те, як рядові чиновники та дрібні клерки ганяють чаї, колупають у носі чи вишукують щось у пейзажі за вікном? Майже кожен стикався з зверхнім ставленням, а часом і з неприкритим хамством із боку дрібних службовців. І напевно багато хто питав: чому співробітники житлово-управлінських організацій, податкові інспектори, робітниці реєстратури в поліклініках, вахтери в гуртожитках тощо дрібні сошки так часто і так безсоромно використовують свою мікроскопічну владу для того, щоб принизити прохачів.
Відповідь це питання дали американські психологи. Група вчених з Університету Південної Каліфорнії, Стенфордського університету та Келлогської школи менеджменту встановили, що влада, не підкріплена статусом, спонукає людей до аморальної поведінки щодо оточуючих.
Автори дослідження провели експеримент зі студентами, поділивши їх на пари та запропонувавши взяти участь у “бізнес-грі”. Одні студенти стали на якийсь час “креативними продюсерами”, а інші – рядовими виконавцями. Сіль досвіду полягала у тому, що владні повноваження в учасників гри були однаковими. Кожному з піддослідних запропонували вибрати будь-який вид діяльності із десяти запропонованих і доручити виконання напарнику.
Результати експерименту показали, що “люди, наділені низьким статусом, обирали набагато більш принизливі види діяльності для своїх партнерів (наприклад, загавкати по-собачому), на відміну від тих, кому дісталася рівна комбінація повноважень та рольового статусу”.
“Ми намагалися зрозуміти, як взаємодіють ці два аспекти ієрархії, – розповів один з авторів дослідження, доктор Натанаель Фаст. – Ми припустили, що коли люди мають деяку владу, але при цьому вона не приносить їм статусу і поваги, то це призводить до непристойної поведінки. почуття на оточуючих”.
Цей психологічний механізм пояснює і звірства американських солдатів, які вони допустили в іракських в'язницях, зазначає Psychcentral.com. Тут дослідники роблять відсилання до знаменитого Стенфордського експерименту 70-х рр., коли студентів поділили на “охоронців” та “в'язнів”. В обох випадках – і в реальному і в експериментальному – охоронці мали чималу владу, проте їм бракувало поваги та захоплення з боку оточуючих. В результаті, наглядачі зганяли внутрішній дисонанс на ув'язнених, всіляко їх принижуючи і наражаючи на різні знущання.
“Влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно”, – сказав колись британський історик Джон Актон. Проте автори дослідження не цілком погоджуються з цією сентенцією. На їхню думку, сама собою влада не є запорукою зловживань повноваженнями, також як низький статус не обов'язково спонукає людину третювати оточуючих. Зате синергетичний ефект від невідповідності цих двох аспектів ієрархії може стати отруйною сумішшю для моральних якостей, якщо людина не має дещицю поваги до інших людей.
“Якщо людина буде пам'ятати, що згодом вона зможе набути більш високого статусу, або розраховувати на подяку за добре ставлення до оточуючих, то це може допомогти їй позбутися негативних почуттів і покращити свою поведінку”, – переконаний доктор Фаст. Водночас він визнає, що ситуація, за якої суспільство наділяє своїх членів владою, не даючи їм статусу, перешкоджає добрій волі і руйнує людські відносини.