«Круглий стіл» зі смаком
Основний компонент цієї милої страви – це, звичайно, предмет розмови.
Він повинен бути гострим, важким чи жорстким. Гурмани можуть відвести душу на кухні. Для нормальних громадян, яких, слава богу, більшість – тему потрібно вибирати відповідно, нормальну. Велику, не завітряну, з філософськими прожилками та рівномірним інтелектуальним нальотом.
Цілком підійде «ефективний громадянський діалог», або «впровадження екологічних технологій», або «патріотизм».
Затравку (закваску) краще довірити професіоналам, попередньо переконавшись у наявності в останніх документальних підтверджень та початкових ораторських навичок.
Лікарі, професори, експерти та інші авторитети здебільшого вдало справляються з поставленим завданням, і учасники починають обережно, по крапельках, додавати свої коментарі. Невдала затравка виявляє себе сонливістю, паперовим шелестінням, перешіптуваннями та витоком присутніх.
Вільно імпровізуючих риторів, вільних художників і меланхолійних поетів як затравників краще уникати. Будучи некерованими, вони можуть однаково бурхливо викликати закипання та закисання аудиторії, що не є добре.
Для активізації дискусії цілком підійдуть два традиційні питання: хто винен? і «що робити?» Ненав'язливо озвучені модератором вони, як правило, справляють пожвавлювальну дію. І зайве говорити, що хороший модератор тримає про себе три-чотири варіанти відповіді на ці питання.
Найбільш трафаретні в першому випадку: «молодь», «влада», «бізнесмени» та «США», а в другому «розвивати», «сприяти», «брати участь» та «здійснювати».
Другим не менш важливим компонентом є самі учасники. Підбираючи їх для Круглого столу необхідно пам'ятати основні, виварені і вивірені століттями, гастрономічні постулати, як то: «ситий голодного не зрозуміє», «ложка дьогтю бочку меду псує» і «недосол – на столі, пересол – на спині». Від того, хто прийшов, безпосередньо залежить підсумковий смак, запах та консистенція Круглого столу. Тут важливо різноманіття та ретельне перемішування. Тільки тоді виходить вишуканий відтінок із романтичною назвою «палітра» чи «букет».
В іншому випадку можна отримати одноманітну суміш з яким-небудь переважним запахом. Наприклад, молодої лободи чи нафталіну. Або, що ще гірше – запорошеної подушки…
Важливо пам'ятати, що компоненти абсолютно несумісні.
Так, сторони, які ведуть багаторічну судову сварку, неодмінно принесуть її із собою. І якщо вас не лякає знаменитий суп-бурде як результат, – сміливо запрошуйте обидві сторони. І бурді отримаєте, і рідкісну потіху приварком.
І не плутайте позови організацій та особисті рахунки!
Сам дурень може вилізти і в добре організованому процесі. Як у оладках: сода – гаситься, оцет – пузириться, решта – тісто на гарному підйомі. Інша справа, що замість Круглого столу виходить Пташиний ринок, і модератор, якщо не дозволив захопити себе цікавим перелаєм, – посміхається і дивується на неспокійні експонати.
Час приготування залежить знову ж таки від учасників та нашого чуйного ведучого, який стежить за таймером. Оптимум – година, година-п'ятнадцять. Менше – є ризик, що залишаться сирі місця, більше – інша крайність: бродіння і дно, що підгоріло. Тому не треба зловживати ні тим, ні іншим.
І, як у нормальної хімічної реакції бувають каталізатори та інгібітори (прискорювачі та уповільнювачі, іншими словами) – так і в процесі Круглого столу їх не уникнути. До перших відносяться представники бізнесу, що поспішають, чиновники з розпланованим днем, лідери молодіжних організацій, вмаяні нерухомістю і журналісти.
До других – представники пенсійного віку, які неквапливо міркують про трамвайні тарифи, істеричні тітки, що випадають із шафи з розповіддю про аморальність і всякі мандрівні демагоги, що активізуються в осінньо-весняний період.
Вміло акцентуючи увагу на перших і м'яко нейтралізуючи друге, як показує практика, можна цілком вкластися у відведений час.
Не відразу, звичайно, це вийде, але справа того варте…