У житті кожної людини велике значення має стабільність. Не стабільність у чомусь конкретному, а стабільність як така. Адже вам не хочеться, щоб на роботі було все нормально, а вдома було вавилонське стовпотворіння? Але настає день, коли ретельно збудованої стабільності настає кінець. Вам кажуть, що очікується скорочення, і, звичайно ж, з абсолютно «об'єктивних» причин саме ви потрапляєте під нього. Що робити у такому разі?
Усе визначається словом “менталітет”. Якщо Японії, наприклад, людина влаштовується працювати, то найчастіше на пенсію він йде з тієї ж фірми, яку влаштувався молоді. У, навпаки, вважається природним, якщо співробітник пройшов у процесі роботи через 7-8 фірм, або навіть більше. Ми (маємо на увазі СНД) знаходимося десь посередині цих крайнощів. Тобто, якщо нас влаштовує робота (навіть якщо зарплата не дуже велика), ми можемо опрацювати на одному місці до пенсії. Змінюємо ж роботу, тільки коли нас скорочують, звільняють, або зарплата зовсім мізерна.
Якщо рішення вже прийняте, і вам все-таки доведеться втратити роботу, пам'ятайте, що все на краще. Постійна робота протягом 20-30 років не є добрим показником. Ймовірно, співробітник не мав стимулу для подальшого розвитку. А таким стимулом таки може з'явитися скорочення. Звичайно, якщо він не співробітник Microsoft, де половина штату є мільйонерами! Найчастіше скорочують із такої роботи, де зарплата і становить, наприклад, 200-300 доларів. Звісно, у разі скорочення слід як стимул до пошуку високооплачуваної роботи.
Але як подолати страх перед скороченням? На жаль, я знаю лише один дієвий спосіб. Зміна кількох робочих місць. Людина до всього звикає. Після того, як ви зміните кілька робіт, страх перед скороченням чи втратою роботи притуплюється. У жодному разі не закликаю вас змінювати кілька робочих місць з метою подолати цей страх. Практика показує, що зазвичай, втративши роботу, людина завжди знаходить місце більш оплачуване. Можливо, стимулом для цього і служить втрата колишнього місця роботи («Я доведу вам усім, що ви втратили хорошого співробітника!»).
Існує ще один спосіб. Навіть якщо ви працюєте і задоволені своїм місцем, і скорочення вам не загрожує, все ж таки варто скласти пристойне резюме і періодично посилати на різні біржі з пошуку роботи. Так ви визначите, наскільки ви будете потрібні у разі втрати робочого місця. І, звичайно, будете спокійні у разі втрати робочого місця, якщо у вас вже є кілька запасних варіантів.
Зазвичай, пропрацювавши понад два-три роки на одному місці, людина зауважує, що будь-яка робота стає нудною. Особисто автору цих рядків доводилося часом двічі на рік міняти місця роботи. Сумувати не доводилося. Часом помічаєш, що, прийшовши на нове місце роботи, працює веселіше (вибачте за каламбур). Зміна вражень, нові знайомі (колеги) благотворно впливають на працездатність та з'являються нові стимули для самовдосконалення та кар'єрного зростання.
Так, колись неминуче настає час, коли доводиться, з об'єктивних чи суб'єктивних причин, змінювати колишнє місце роботи. Здається, що до цього процесу треба завжди підходити позитивно. Недарма існує прислів'я – “під лежачий камінь вода не тече”. Стабільність у роботі не завжди означає зростання службовими сходами. Чи може вас потрібно підштовхнути до цього?