Все більшої популярності сьогодні набувають різні методи самовираження в Інтернеті – ведення блогів, написання електронних книг чи статей. Звичайно, окремі індивіди повністю відмовляються від традиційної роботи заради того, щоб мати можливість приділяти всю увагу власним онлайн дітищам. Проте більшість із нас не залишають традиційні офіси чи аудиторії вузів – перед нами постає завдання оптимального поєднання творчості в Інтернеті та діяльності в реальному житті. Спробуємо визначити прийоми, які допоможуть вирішити це непросте завдання.
Підходьте до творчості до Інтернету реалістично.
Спробуйте провести оцінку того, яка кількість записів у блозі або статей дозволить вам завоювати популярність в онлайн спільноті, скільки часу вам знадобиться для створення такого обсягу матеріалів, якою кількістю вільного від основної роботи часу ви маєте в своєму розпорядженні. Не варто кидатися у вир із головою, а вже потім виявляти, що ви не в змозі підтримувати заданий темп оновлення власного онлайн щоденника – звичайно, у «Школі життя» регулярність народження нових статей не така критична. Якщо ви зрозумієте, що встигати займатися блогом буде вам важко, спробуйте інший варіант – створити спільний ресурс з іншими людьми, схожими з вами за інтересами. Наприклад, блог про маркетинг можна розвивати з фахівцем у цій же галузі, але працюючим в іншій галузі промисловості – так ви не тільки досягнете регулярних оновлень, а й підвищите інтерес до вашого проекту.
Визначте час, коли ваша креативність досягає піку.
За творчість більшою мірою відповідає права півкуля людського мозку. У різних людей воно активізується у різні періоди дня. Хтось може створити чудову замітку, поставивши будильник на годину раніше, а хтось набагато краще впорається із цим завданням пізньої ночі. Є люди, до яких геніальні думки приходять під час занять бігом, плаванням, миттям посуду, їздою машиною… а деякі, як відомо, здатні «скреативити» таблицю хімічних елементів просто уві сні. Спробуйте визначити оптимальний вам момент для творчості – тоді й роботи народжуватися будуть набагато простіше.
Визначтеся з обов'язковими показниками та крайніми термінами.
Якщо поставити завдання писати щонайменше п'ять нотаток на тиждень і всіма способами домагатися її досягнення, то можна мати більшу частку впевненості, що ваш блог регулярно оновлюватиметься. При веденні спільного щоденника з іншою людиною критичні показники можна встановити спільно – тоді і впевненість у їх виконанні буде вищою. Для ще більшого посилення почуття відповідальності можна відкрито повідомити у планах написання робіт усім читачам прямо у своєму блозі.
Пропустити день – не смертельно.
Якщо якісь дійсно поважні причини змусили вас відійти від плану, не варто посипати голову попелом і відмовлятися від відновлення роботи. Будь-яке трапляється – а переможцем зазвичай виявляється той, хто вміє підніматися після падіння. Навіть після незапланованої перерви поверніться до планів.
Бажаю вашому блогу більше читачів, а статтям у «Школі життя» більше п'ятірок!