Банки України активно нарощують кредитування вже понад два роки, проте отримати позику вдається не кожному. Фінансові установи ретельно аналізують рівень доходів та платоспроможність потенційних позичальників, їхню кредитну історію, сукупне боргове навантаження, а для компаній — ще й фінансову стабільність.
Отже, кому ж банки сьогодні надають фінансування охочіше, а кому отримати позику складніше? Редакція PSM дослідила актуальні дані НБУ, банків та державних програм станом на 2025-2026 роки та створила портрет позичальника, якому банки найчастіше відповідають ствердно.
Фото: pexels.com
Банки збільшують обсяги кредитування другий рік поспіль
За підсумками 2025 року, обсяг чистих гривневих кредитів, наданих бізнесу та населенню, зріс більш ніж на третину. У роздрібному сегменті приріст чистих гривневих кредитів склав 33,9%, а іпотечних — 35,8%. Головним стимулом для іпотечного кредитування, як і раніше, залишалася державна програма «єОселя».
У 2026 році тенденція до розширення кредитної активності продовжилася. Згідно з даними НБУ, у другому кварталі чистий гривневий кредитний портфель бізнесу збільшився на 9,4% порівняно з попереднім кварталом, тоді як у першому кварталі приріст становив 6,3%. У річному вимірі зростання перевищило 30%.
Примітно, що банки нарощують обсяги кредитування без погіршення якості кредитного портфеля. Станом на 1 липня 2026 року частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі зменшилася до 12,5% — найнижчого показника за майже 17 років. Для фізичних осіб цей показник складав 10,1%, для бізнесу — 15%.
Важливо зазначити, що зниження частки NPL зумовлене не тільки появою нових якісних кредитів, а й врегулюванням та списанням старих проблемних боргів. Зокрема, як повідомляв НБУ, наприкінці 2025 року державні банки списали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів.
Кому з бізнесу банки найчастіше готові позичати
У корпоративному сегменті не існує єдиного «ідеального» розміру компанії. У 2026 році кредитування активно зростає серед підприємств різного масштабу, однак банки особливу увагу приділяють малому та середньому бізнесу (МСП).
За даними опитування НБУ за другий квартал, загальні стандарти кредитування корпоративних клієнтів суттєво не змінилися. Водночас на третій квартал банки прогнозували послаблення вимог саме щодо кредитів для МСП.
Деякі банки також повідомляли про зростання рівня схвалення заявок від малого та середнього бізнесу, а самі позичальники отримували можливість залучати більші обсяги коштів.
Однак для банку недостатньо лише факту існування прибуткового бізнесу. Для кредитора важливо розуміти:
- обсяг виручки та грошового потоку, який генерує компанія;
- рівень стабільності її бізнесу;
- наявне боргове навантаження;
- призначення кредитних коштів;
- джерело, з якого підприємство планує повертати позику.
Це особливо актуально для довгострокового та інвестиційного фінансування. Чим довший строк кредиту, тим більше невизначеності бере на себе банк, відповідно, вимоги до позичальника стають жорсткішими.
МСП стають одними з ключових клієнтів
Умови кредитування для малого та середнього бізнесу поступово покращуються ще з кінця 2025 року. Згідно з Опитуванням про умови банківського кредитування НБУ, банки послаблювали кредитні стандарти для МСП, гривневих та короткострокових позик, а в деяких випадках — вимоги до застави.
Однією з причин є посилення конкуренції між банками за якісних клієнтів. Додаткову роль відіграють державні та міжнародні програми гарантування, які дозволяють кредитувати компанії, що не мають достатньої класичної застави.
Таким чином, типовий бажаний позичальник у сегменті МСП — це вже не обов’язково компанія, яка володіє значною кількістю нерухомості для передачі в заставу. Набагато вагомішими стають реальна бізнес-діяльність, зрозумілий грошовий потік (cash flow) та спроможність обслуговувати борг.
Які галузі банки кредитують найактивніше
Галузева структура кредитування також поступово трансформується.
За даними НБУ за другий квартал 2026 року, найстрімкіше зростали кредити для підприємств:
- будівельної галузі;
- металургії;
- машинобудування, зокрема оборонно-промислового комплексу (ОПК);
- переробної промисловості.
При цьому кредитування активно зростає не лише в секторах, пов’язаних із поточним споживанням, але й у тих, що потребують капітальних інвестицій та відновлення виробничих потужностей.
Окремими пріоритетними напрямками є оборонна промисловість та енергетика. У своєму огляді банківського сектору НБУ відзначає зростання частки кредитів для оборонних підприємств та проєктів з відновлення енергосистеми.
У другому кварталі також спостерігалося помітне зростання середньострокового корпоративного портфеля: за даними регулятора, найшвидшу динаміку продемонстрували кредити зі строком погашення від одного до трьох років.
Це свідчить про те, що банки все частіше готові фінансувати не тільки обіговий капітал, але й розвиток бізнесу.
А кому банки надають фінансування серед фізичних осіб
Ситуація з населенням дещо складніша.
НБУ не публікує єдиного загальносистемного портрета на кшталт «середній банківський позичальник — чоловік 37 років із зарплатою 40 тис. грн». Тому некоректно було б називати конкретний вік, стать чи дохід типового отримувача споживчого кредиту для всього українського ринку.
Однак з критеріїв, що застосовуються банками, чітко видно, які характеристики реально впливають на рішення про видачу позики.
Наприклад, ПриватБанк надає кредит готівкою клієнтам віком від 21 до 65 років. Доступна сума визначається індивідуально і залежить, зокрема, від кредитної історії, фінансової активності, наявних боргових зобов’язань та загальної оцінки платоспроможності клієнта. Наявність іншого кредиту сама по собі не є причиною автоматичної відмови.
В Ощадбанку віковий діапазон для отримання кредиту готівкою також становить 21-65 років. Банк вимагає документ про доходи за останні шість місяців, а доступна сума залежить від рівня офіційної заробітної плати.
Таким чином, у масовому споживчому кредитуванні банки насамперед оцінюють фінансову поведінку клієнта — стабільність доходів, кредитну історію та поточне боргове навантаження.
Найкращі шанси має особа зі стабільними регулярними доходами, без значних прострочень у кредитній історії та без надмірного поточного боргового навантаження.
Що банк перевіряє перед видачею кредиту
Точні скорингові моделі банків є їхньою внутрішньою інформацією та відрізняються між установами. Однак базові принципи залишаються схожими.
- Дохід. Значення має не тільки його розмір, але й регулярність. Банк повинен бути впевнений, що після покриття поточних витрат і сплати наявних кредитів у клієнта залишатиметься достатньо коштів для нового платежу.
- Кредитна історія. Історія прострочень, попередні позики та дисципліна погашення безпосередньо впливають на оцінку ризику. ПриватБанк, наприклад, детально пояснює роль кредитної історії при оцінюванні клієнта.
- Поточне боргове навантаження. Наявність іншого кредиту не обов’язково призведе до відмови, якщо доходу достатньо для обслуговування всіх зобов’язань. ПриватБанк прямо зазначає, що оцінює поточне навантаження клієнта.
- Фінансова активність. Для банку важливо, наскільки зрозумілою та прогнозованою є фінансова поведінка клієнта.
- Забезпечення. Для споживчого кредиту застава часто не вимагається. Однак для іпотеки та великих бізнес-позик вона має значно більшу вагу.
Читайте популярне: На скільки банки наростили кредитування у 2026 — АУБ
Споживчі кредити залишаються основою роздрібного ринку
У роздрібному кредитуванні традиційно домінують незабезпечені позики. Згідно з оглядом НБУ за другий квартал 2026 року, ця структура зберігається.
Банки при цьому продовжують конкурувати за платоспроможних клієнтів. За результатами опитування НБУ за другий квартал, вони дещо послабили стандарти для іпотечного та споживчого кредитування, а рівень схвалення заявок домогосподарств зріс. Фінансові установи також повідомляли про зниження ставок.
При цьому незабезпечений кредит для фізичної особи залишається значно дорожчим за корпоративне фінансування.
Для порівняння: за даними НБУ, середня гривнева ставка для бізнесу у другому кварталі становила 15,3% річних, а приватні банки з іноземним капіталом у середньому кредитували під 13,5%.
У конкретних роздрібних продуктах ставка значно вища. Наприклад, за актуальними умовами «Кредиту готівкою» від ПриватБанку процентна ставка становить 34% річних на залишок заборгованості, а реальна річна процентна ставка може сягати 40,48% залежно від строку кредитування.
Для порівняння, в Ощадбанку за стандартним кеш-кредитом процентна ставка коливається від 36% до 48% річних залежно від суми позики. Комісія за надання кредиту відсутня.
У monobank після завершення пільгового періоду базова ставка за кредитним лімітом на картці становить 3,1% на місяць, або 37,2% річних номінально. Водночас реальна річна процентна ставка, яка враховує повну вартість кредиту за встановленою методикою, складає 44,26%.
У Райффайзен Банку за кредитом готівкою для власників зарплатних карток процентна ставка становить від 29,9% до 51,9% річних, а реальна річна процентна ставка, залежно від суми, строку кредитування та страхування, може становити від 34,9% до 72,2%.
Де можна побачити реальний вік позичальника
Найповніший відкритий демографічний зріз в Україні надає державна іпотечна програма «єОселя».
Однак її дані не можна автоматично екстраполювати на весь кредитний ринок: програма має пільгові категорії та власні критерії відбору, тому її аудиторія суттєво відрізняється від клієнтів кредитних карток або звичайних позик готівкою.
За даними «Укрфінжитла», середній вік позичальника програми «єОселя» становить 35 років. Найбільша група — українці віком 26–35 років, на яких припадає 44% позичальників. Ще 34% — люди віком 36-45 років. Отже, 78% отримувачів таких іпотечних кредитів мають вік від 26 до 45 років.
Щодо статі, актуальний розподіл для всієї програми у відкритій статистиці відсутній. Однак дані Ощадбанку — одного з найбільших учасників програми «єОселя» — дають орієнтовний показник.
Станом на жовтень 2025 року середній вік його позичальника за програмою становив 34 роки, 44% клієнтів були у віці 26-35 років. Чоловіки складали 65%, жінки — 35%. Водночас понад 56% позичальників банку становили військовослужбовці та представники силових структур.
Тому ці цифри не означають, що банки загалом охочіше кредитують чоловіків. Значний гендерний дисбаланс пояснюється насамперед специфікою самої програми.
То яким же є позичальник, якому банк готовий сказати «так»
Якщо абстрагуватися від специфічних вимог окремих банківських продуктів, то портрет фізичної особи, яку український банк готовий кредитувати у 2026 році, виглядає досить просто.
Це працездатна особа зі стабільними регулярними доходами, доброю кредитною історією, помірним борговим навантаженням та зрозумілою для банку фінансовою поведінкою.
Для отримання іпотеки вимоги вищі: необхідно мати достатньо коштів на перший внесок та підтвердити спроможність обслуговувати борг протягом тривалого періоду.
У корпоративному сегменті бажаний позичальник — це фінансово стабільний бізнес із прозорою звітністю, прогнозованим грошовим потоком та чітким розумінням мети отримання кредиту. При цьому розмір підприємства поступово стає менш визначальним фактором: банки дедалі активніше конкурують і за сегмент МСП.
Отже, головна зміна, що відбулася у 2025–2026 роках, полягає не лише в тому, що банки почали видавати більше кредитів. Банки демонструють зростання апетиту до кредитування, а конкуренція за платоспроможного позичальника посилюється. Водночас кошти в першу чергу отримують ті клієнти, чию здатність повернути позику банк може досить переконливо спрогнозувати.