Чому середня величина може вводити в оману, чому малий бізнес переплачує втричі порівняно з великою мережею, і чому платежі з рахунку на рахунок не бувають безкоштовними для будь-кого.
У своїй колонці для PSM Олександр Карпов, голова Асоціації ЄМА та засновник Open API Group, глибоко аналізує ставки інтерчейнджу: як вони формуються, чому розрізняються для різних торговців, що насправді стоїть за усередненими показниками та якою є справжня вартість обробки платежів для бізнесу.
Фото: chatgpt.com
Три попередні статті серії розглядали, що показав досвід країн ЄС, як це виглядало в шести різних юрисдикціях, і чому термін важливіший за саму ставку. Залишається питання, яке в українських дискусіях ставлять найчастіше, але на яке відповідають найгірше: скільки насправді коштує прийом платежів і чи стане він доступнішим.
Три складові та четвертий рівень
Торговець сплачує банку єдину суму за прийом карткових платежів — плату за еквайринг, або MDR. Ця сума складається з трьох частин.
- Міжбанківська комісія, або інтерчейндж — надходить банку, що випустив картку покупця.
- Комісія платіжної системи — за використання її мережі.
- Маржа еквайра — залишається банку, який обслуговує торговця.
Регулювання, яке обговорюється в Україні, обмежує лише одну з цих трьох складових. Дві інші не підлягають регулюванню ніде у світі — ані в ЄС, ані в Австралії, ані в США.
Але це ще не вся вартість. Окрім MDR, існує четвертий рівень — фіксовані витрати, які не залежать від обсягу операцій: оренда чи купівля терміналу, платіжний шлюз та його щомісячне обслуговування, сертифікація безпеки, мінімальна щомісячна плата, вартість виписок та налаштувань, штрафи за дострокове припинення договору, обробка спірних транзакцій.
Саме цей четвертий рівень руйнує всю логіку дискусій про відсоткові ставки. Адже відсоток нараховується на оборот, а фіксована плата — ні.
Чому середній показник майже нічого не означає
Це найбільш наочно видно там, де ставки вимірюються та публікуються державою. Іспанія з 2014 року зобов’язує кожну платіжну установу щоквартально звітувати центральному банку про фактично застосовані ставки, а регулятора — публікувати їх із зазначенням назв.
| Іспанія, плата торговця за дебетову картку | Ставка |
|---|---|
| Найнижча серед банків, Deutsche Bank | 0,14% |
| Великі торговельні мережі, у середньому | 0,18% |
| Середньозважена по ринку, І квартал 2026 | 0,28% |
| Ресторани, у середньому | 0,36% |
| Малий інтернет-магазин через провайдера | 0,50–1,10% |
Від 0,14% до 1,10% — різниця у вісім разів. При однаковій для всіх граничній ставці міжбанківської комісії 0,2%.
Регульована складова однакова для всіх позицій. Різницю формують переговорна сила торговця, його галузь, обсяг операцій та канал прийому платежів.
Німецький центральний банк надає аналогічну картину з іншого боку, вимірявши повну вартість прийому платежів для 268 торговельних підприємств.
| Складова, на операцію | Готівка | Національна картка | Міжнародна дебетова | Кредитна |
|---|---|---|---|---|
| Обладнання | 0,09 € | 0,13 € | 0,10 € | 0,17 € |
| Комісії за операцію | 0,08 € | 0,18 € | 0,28 € | 0,48 € |
| Витрати часу персоналу | 0,26 € | 0,30 € | 0,31 € | 0,35 € |
| Разом на операцію | 0,43 € | 0,60 € | 0,69 € | 1,00 € |
| Разом від обороту | 2,3% | 0,8% | 2,1% | 2,4% |
Національна карткова система коштує німецькому торговцю 0,8% обороту, міжнародна дебетова — 2,1%. Обидві працюють з однаковою граничною ставкою міжбанківської комісії 0,2%.
І окремо, з того ж дослідження: різниця в часових витратах між найдешевшим і найдорожчим способом оплати становить дев’ять центів, різниця в комісіях — сорок. Тобто швидкість на касі має приблизно вп’ятеро менше значення, ніж комісія.
Українська арифметика
Середньозважений MDR в Україні становить 1,248% за даними Національного банку за перший квартал 2026 року, ринковий діапазон коливається приблизно від 1,0% до 2,0%. Оренда терміналу коштує 200–400 гривень на місяць, і часто її взагалі немає, оскільки термінал є віртуальним.
Щоб побачити, як фіксована частина впливає на ефективну ставку, зведемо все до відсотка від обороту.
| Оборот на місяць | Найкращі умови | Стандартні умови |
|---|---|---|
| 25 000 грн | 1,80% | 3,60% |
| 125 000 грн | 1,16% | 2,32% |
| 5 000 000 грн | 1,00% | 2,01% |
Український середній MDR перевищує конкурентні польські 0,5–0,8%. Це факт, і його не слід приховувати.
Але погляньте на розмах. У Європі різниця між найкращими та найгіршими умовами для малого торговця становить майже вчетверо. В Україні — удвічі. Український малий торговець на стандартних умовах платить менше, ніж європейський на аналогічних умовах, хоча міжбанківська комісія в нього втричі вища.
Причина одна: в Україні майже відсутні фіксовані платежі в еквайрингу. Немає обов’язкової оренди терміналу, окремої плати за сертифікацію, мінімальної щомісячної суми, плати за виписки, штрафів за дострокове розірвання. Ринок самостійно сформував прості та прозорі тарифи ще до того, як до нього дійшло регулювання.
Це і є справжня конкурентна перевага українського ринку — не низький відсоток, а відсутність європейського набору фіксованих платежів. І саме вона перебуває під загрозою, якщо зниження міжбанківської комісії відбудеться без супутніх заходів: коли прибутковість відсоткової частини знижується, найпростіший спосіб її компенсувати — почати стягувати те, що раніше не стягувалося.
Дві методичні примітки
Два застереження, без яких подібні розрахунки можуть стати маніпуляцією.
Перше: як зведені цифри. Усі платежі переведені у відсоток від карткового обороту: відсоткові ставки взяті безпосередньо, фіксовані місячні платежі розділені на оборот, платежі за операцію перераховані через середній чек. Промо-умови виключені. «Найкращі умови» — це пропозиція конкурентного оператора або великого клієнта, «стандартні» — умови для малого торговця за публічним тарифом.
Друге: що це за цифри. Українська таблиця — це розрахунок ЄМА на основі опублікованих тарифів, а не виміряна статистика центрального банку. Іспанські та німецькі цифри, навпаки, є результатами вимірювань регуляторів. Реальний торговець може отримати умови, що виходять за межі наведеного діапазону в обидва боки.
Парадокс платежу з рахунку
Тепер про головну надію в дискусії: що замість дорогого карткового еквайрингу з’явиться дешевий платіж безпосередньо з рахунку покупця на рахунок торговця.
Нижче представлено, скільки такий платіж коштує торговцю там, де він реально функціонує, і скільки той самий торговець платить за карткові операції тому ж провайдеру. Без другої колонки перша нічого не означає.
| Ринок і система | Платіж з рахунку | Картка | Хто дешевший |
|---|---|---|---|
| Польща, BLIK, інтернет | Paynow 0,95%; Przelewy24 1,29% + 0,30 зл | Paynow 0,95%; Przelewy24 1,29% + 0,30 зл | однаково |
| Польща, BLIK, каса | 0,32–0,39% + фікс | 0,55–0,59% + фікс | платіж з рахунку дешевший |
| Нідерланди, iDEAL | €0,29 фіксом, без відсотка | 1,8% + €0,25 | платіж з рахунку вчетверо дешевший |
| Швеція, Swish | 1,50–3 крони + 30–50 крон на місяць | 1,5–2,5% + абонплата | залежить від чека |
| Іспанія, Bizum | 1,29% + €0,42 | 0,90% + €0,25 плюс схемні комісії | картка дешевша |
Цікаво про це: Десять років IFR: що було виміряно, а що ні
Однозначної відповіді немає, і це головне, що слід винести з таблиці: платіж з рахунку може бути дешевшим за картковий, дорожчим або таким самим — іноді на сусідніх ринках, іноді в одного й того ж провайдера.
Але одне твердження таблиця підтверджує без винятків: жодна успішна європейська платіжна система з рахунку не є безкоштовною для торговця.
Це не збіг і не жадібність, а закон збереження. Будь-яка платіжна система має собівартість — розробка, підтримка, захист від шахрайства, розрахунки, служба підтримки, — і хтось її оплачує. У картковому світі значну частину покриває міжбанківська комісія; там, де її немає, платить безпосередньо торговець. Правило, яке не має винятків у жодній успішній системі Європи: торговець платить, фізична особа — користується безкоштовно.
Нідерландський рядок варто розглянути уважніше, оскільки він демонструє ключовий момент. Платіж з рахунку там справді вчетверо дешевший. Але подивімося не на різницю, а на карткову ставку: у країні ЄС, де міжбанківська комісія обмежена 0,2% протягом одинадцяти років поспіль, торговець платить 1,8%. Регульована частина становить приблизно одинадцяту частину від того, що він реально сплачує.
iDEAL дешевший не тому, що в ньому відсутня міжбанківська комісія — вона майже не впливає на цю різницю. Він дешевший через іншу модель тарифікації: фіксовану, національну, без міжнародного компонету платіжної системи.
Іспанський рядок демонструє протилежний випадок. Карткова ставка провайдера знижується зі зростанням обсягу операцій — від 0,90% до 0,15% при обороті понад п’ять мільйонів євро на місяць. Ставка Bizum є фіксованою для будь-якого обсягу. Чим більший торговець, тим менш вигідним для нього стає платіж з рахунку.
Механізм, який це пояснює, — структура самого еквайрингового ринку в Європі. Прийом карток там сконцентрований у кількох великих гравцях, які не є банками-емітентами: вони не отримують міжбанківських комісій і нічого не втрачають від їхнього зниження. Але саме через їхній прошарок має пройти економія, перш ніж дійти до торговця.
І тут вступає в дію проста ринкова логіка: там, де кілька гравців обслуговують більшість ринку, тиск з боку торговця щодо передачі економії слабший, ніж у фрагментованому середовищі. Йдеться не про недобросовісність, а про структуру: коли регулювання обмежує один компонент ціни, ринок не зобов’язаний передавати зекономлені кошти далі — і не передає, якщо його ніщо не змушує.
Найкраще це видно в даних, наведених у Спеціальному звіті Європейської рахівної палати 01/2025. Дослідження CMSPI та Zephyre, вміщене в його Додатку II, показує структуру плати торговця в базисних пунктах за сім років.
| Рік | Інтерчейндж | Маржа еквайра | Комісія системи | Разом |
|---|---|---|---|---|
| 2015 | 30 | 14 | 3 | 47 |
| 2018 | 21 | 18 | 8 | 47 |
| 2021 | 21 | 18 | 10 | 49 |
Регульований компонент зменшився на дев’ять пунктів. Нерегульовані зросли на одинадцять. Сукупна плата торговця у 2021 році виявилася вищою, ніж до запровадження граничних ставок. За тим же дослідженням, міжбанківська комісія становила у 2021 році лише 43% плати торговця; решту 57% складали маржа еквайра та комісії платіжних систем.
Український еквайринговий ринок має іншу структуру: він більш фрагментований, на ньому конкурують банки, і поряд працюють платіжні агрегатори, які знижують ціну. Це відмінність, яку варто зберігати, а не імпортувати європейську конфігурацію разом з європейською ставкою.
Португальський приклад варто винести окремо, оскільки він демонструє, як легко сплутати причину і наслідок.
Мобільний сервіс MB WAY функціонує там з 2015 року і охоплює близько 45% онлайн-операцій країни. Десять років його наводили як приклад того, що альтернатива картці може розвиватися органічно.
У лютому 2026 року адміністратор платіжного напряму Банку Португалії пояснив деталь, яка змінює сприйняття цього кейсу. Перекази між людьми через застосунок раніше технічно оформлювалися як операції на картковій основі, і лише у 2024–2025 роках їх перевели на прямі міжрахункові канали. Оплата в магазині, як і раніше, залишалася картковою операцією: MB WAY прив’язується до банківської картки, дозволяючи прив’язати до восьми карток на користувача.
Таким чином, застосунок один, а механізмів під ним два. Коли португалець надсилає гроші другові — це справді переказ з рахунку на рахунок. Коли він розплачується в магазині — працює прив’язана картка, як і десять років тому.
Це має пряме статистичне продовження. Банк Португалії пояснює 17-кратне зростання миттєвих переказів у Португалії, зокрема, міграцією операцій, які раніше проходили як карткові. Частина того, що в європейській статистиці виглядає як зростання платежів з рахунку, є перекласифікацією тих самих операцій.
Це можна виміряти: у 2024 році операції на картковій основі становили 88,9% усіх платежів у португальській системі, у 2025-му — 85,2%. Падіння на 3,7 відсоткового пункту сталося не тому, що люди припинили користуватися картками.
Що насправді здешевлює прийом платежів
Якщо мета — не нижча ставка як така, а здешевлення прийому платежів для торговця, то інструменти існують, і вони інші.
Розкриття структури тарифу. Стаття 9 Регламенту зобов’язує еквайра окремо відображати складові комісії. Сьогодні малий торговець бачить одну цифру і не може порівняти пропозиції за суттю. Іспанія пішла далі за Регламент і публікує ці дані не лише для окремого торговця, а для всіх — саме тому там спостерігається розрив у вісім разів. Прозорість не усунула цю розбіжність, але зробила її вимірною, а отже, предметом політики, а не здогадок.
Видимість фіксованої частини. Як показує наведена вище арифметика, саме вона робить прийом платежів дорогим для малого бізнесу: оренда терміналу, мінімальна плата, плата за шлюз. Регулювати її не варто — жодна юрисдикція у світі цього не робить, — але зробити її видимою можна і потрібно.
Конкуренція еквайрів і платіжні агрегатори. Український ринок вже відчуває цей тиск: банки конкурують простими тарифами, агрегатори знижують ціни. Це не випадковість, а результат конкурентної структури, яку можна зруйнувати одним необережним рішенням.
Спільна риса цього переліку: жоден із цих інструментів не потребує зниження міжбанківської комісії, і жоден не має задокументованих негативних наслідків для власника картки.
Що це означає для проєкту закону
Проєкт, який готує Національний банк і який має внести уряд, передбачає проміжний рівень 0,5% на 2027 рік і цільові 0,2% та 0,3% з 1 січня 2028 року.
Український інтерчейндж сьогодні становить 0,678%, MDR — 1,248%: трохи більше половини плати торговця, і це середні значення. Для малого торговця, який платить 2% і має ще фіксовані витрати, частка міжбанківської комісії в реальній вартості прийому платежів значно менша.
Уявімо, що проєкт запрацював. Комісія падає з 0,678% до 0,2–0,3%. Згідно з європейськими показниками передачі економії (від 17% до 25%), до торговця дійде близько десятої частини відсоткового пункту. Для кав’ярні з оборотом 25 000 гривень це становитиме кілька десятків гривень на місяць.
А тепер друга частина рівняння. Якщо прибутковість емісійної частини знижується, ринок піде тим самим шляхом, що й європейський: з’являться фіксовані платежі, яких сьогодні немає. Одна оренда терміналу за європейським зразком перевищить всю економію кав’ярні в кілька разів.
Це не прогноз катастрофи. Це арифметика, яку слід провести до ухвалення рішення, а не після. І саме її бракує в матеріалах до законопроєкту.
Підсумок
По-перше. Середній показник приховує найважливіше. В Іспанії, де держава вимірює та публікує ставки поіменно, розкид становить від 0,14% до 1,10% — восьмиразовий, при однаковій граничній ставці. Регулювання міжбанківської комісії не скорочує цю різницю, оскільки її створюють переговорна сила та фіксовані платежі.
По-друге. Українська перевага полягає не в низькому відсотку, а у відсутності європейського набору фіксованих платежів. Вона не гарантована і не вічна.
По-третє. Платіж з рахунку не буває безкоштовним ніде і ні для кого. Там, де він дешевший за картковий, різницю створює модель тарифікації, а не відсутність міжбанківської комісії. А виникає така система через інвестиції, мандат або дотації — але ніколи через зниження ставки.
Джерела
- Регламент (ЄС) 2015/751 офіційний текст EUR-Lex та Регламент (ЄС) 2024/886 про миттєві платежі офіційний текст EUR-Lex.
- Banco de España — агреговані дані про плату торговця та міжбанківську комісію за I квартал 2026 року (Ley 18/2014, Circular 1/2015) дані Banco de España.
- Deutsche Bundesbank — «Kosten von Zahlungsmitteln im Einzelhandel», листопад 2025: близько 13 000 замірів у 15 точках продажу, опитано 268 підприємств дослідження Deutsche Bundesbank.
- Національний банк України — статистика платіжного ринку за I квартал 2026 року «Комісія інтерчейндж та плата за еквайринг у 1 кв. 2026 року».
- Banco de Portugal — Relatório dos Sistemas de Pagamentos 2025 звіт Banco de Portugal.
- Sveriges Riksbank — Payments Report 2026 звіт Sveriges Riksbank.
- Європейська рахівна палата — Спеціальний звіт 01/2025, Додаток II Special Report 01/2025.
- Опубліковані прейскуранти платіжних провайдерів 2024–2026: Przelewy24 прейскурант, Paynow прейскурант, Tpay прейскурант, Mollie прейскурант, MONEI прейскурант, HitPay прейскурант.