У дитинстві ми не проти побитися – жартома або навіть всерйоз. Потім ми виростаємо, одягаємо на себе щось відповідне дрес-коду і перетворюємо на поле бою свій офіс. Тут за спиною будують плани, плетуть інтриги та розробляють стратегії. Головний приз – репутація, визнання та місце в «топах». Як перемогти в офісних іграх і нейтралізувати колег, що занадто загралися?
Дуже просто. По-жіночому легко і не ризикуючи манікюром.
Пліткарка
Через десять хвилин після початку робочого дня ви вже знаєте, що Марину покинув чоловік, у Олени почався ремонт, а Оля явно видужала.
Сарафанне радіо – найпопулярніша радіостанція у світі, і якщо у вашому офісі він має незмінний представник, то про нестачу свіжих новин можете не хвилюватися. Ось тільки ви знаєте краще за мене – про ваші справи також чули всі колеги.
І є у пліткарок ще одна погана якість, яка куди небезпечніша за цікавість, – хороша фантазія. Їй достатньо лише почути натяк на сенсацію, щоб у найкоротший термін додумати інше.
Найпростіший приклад: колега взяла незапланований вихідний. Жінка збирає екстрену нараду і видає на-гора десяток версій – від таємного весілля до отримання спадщини. Варіант мігрені не розглядається у принципі: вітається лише творчий підхід.
Протидія. Ніколи не йдіть на відкрите протистояння, інакше плітки про вас знайдуть зовсім небачені фарби. Однак час від часу зупиняти потік красномовства все ж таки варто – аргументами у відповідь, спокійними і розсудливими. У прикладі для незапланованого вихідного досить нагадати фантазеркам про нормальну мігрень.
Однак якщо плітки не від неробства, а з конкретною метою – зіпсувати вам репутацію, то розкрийте карти і відкрито заявіть, що все це плітки та провокація. Справі не надто допоможе, зате наступного разу вашій колегі навряд чи повірять безоглядно. Репутацію пліткарки заробити дуже легко.
Стратег та тактик
Це азартний і досвідчений гравець, який свого становища досяг виключно за рахунок інших. Так склалося, що у корпоративному світі є два варіанти розвитку кар'єри. Перший крок за кроком йти до мети, другий йти по головах. І жодної агресії, ніякої неприязні, спрямованої особисто проти вас: кар'єру така людина будує захоплено, немов у комп'ютерній стратегії.
Він діє холоднокровно і розважливо, як правило, в хід йде та сама перевірена тактика. Подивіться пару-трійку голлівудських комедій про запеклі кар'єристки, які заради підвищення і власного задоволення готові розробити найвитонченіший план захоплення чужого кабінету.
Протидія. Якщо стратег не прагне зайняти особисто ваше місце, то турбуватися вам нема про що – з оточуючими він прагне підтримувати якомога тепліші відносини. Побоюватися варто тоді, коли для кар'єрного зростання йому потрібне ваше крісло.
Тут актуальні всі правила ведення бою: будьте напоготові, не допускайте промахів, збирайте навколо людей, яким зможете довіряти, та обмірковуйте можливості власного кар'єрного зростання. Ви маєте стати ідеальним противником. Це ті самі «підкилимні ігри», які навряд чи отримають розголос у стінах офісу, тому наберіться терпіння і спробуйте поглянути на ситуацію очима свого «ворога» – все це справді скидається на комп'ютерну гру.
Сперечальник
На будь-який ваш аргумент тут знаходиться десяток заперечень. Сперечальник поняття не має, як можна звернути на себе увагу, крім як голосніше про себе заявити. Ви можете висувати творчі, раціональні, ефективні варіанти, але колега неодмінно розкритикує кожен з них. Знайомо?
Протидія . Не витрачайте даремно нерви – для сперечальника це лише звичний і єдино зрозумілий спосіб спілкування. Дозвольте йому виговоритись, а потім знову спробуйте висловити свою точку зору. Є ще одна непогана протиотрута. Як правило, сперечальник блискуче критикує, але з власними ідеями у нього напружено. У відповідь на критику попросіть запропонувати найкращий варіант.
А ще спробуйте просувати свої ідеї в обхід публічного обговорення. Повірте, це можливо зробити навіть тоді, коли ухвалення рішень відбувається на загальних зборах або планерці.
“Він перший почав!”
Серед ваших колег, напевно, є ті, кому зайва відповідальність – один головний біль. Вони не надто амбітні, воліють спокійно просуватися до мети і страшенно не люблять, коли за власні ж помилки доводиться відповідати. І тоді в них прокидається скривджена дитина, яка готова вказувати пальцем на всіх поспіль зі словами «Він перший почав!» Будьте готові до того, що в найвідповідальніший момент він почне перекладати провину на перші плечі, що попалися. Чи підставляти власні?
Протидія . Це дуже популярна сцена в кіно: панночка примудряється ґрунтовно напортачити з якимось проектом, але коли настає час відповідати, її колега благородно бере провину на себе. Героїня, звичайно, обов'язково в нього закохається, і фільм закінчиться хепі-ендом. Ви і справді можете спокійно взяти провину на себе в тому випадку, якщо результат дійсно для вас важливий і конфлікту хочеться уникнути.
Пояснити мотиви начальству можна буде пізніше; і це значно ефективніше, ніж з'ясовувати, хто в чому винен. Крім того, колега, якому так нехтує відповідальність, напевно буде вам вдячний. Адже незважаючи на всі гучні протести, ми чудово знаємо про всі свої недоліки.
«Не жіноча це справа!»
Він чоловік, і один цей факт відкриває перед ним значно більше можливостей. Він автоматично ставить себе вище і дозволяє собі коментарі про «не жіночу справу», «борщі» та «кухню». У вас презентація, від якої залежить подальше просування по службі, і після її закінчення ви чуєте до болю знайомий голос, який на всю залу розповідає сусідові про домобудівні істини та ідеал жінки – «боса, вагітна, біля плити». Ваш виступ закінчується недоречним сміхом публіки, а наступного дня колега невинно дивуватиметься: а що він такого сказав?
Протидія. По-перше, у великий бізнес традиційно грають чоловіки, по-друге, їм з дитинства прищеплювали ідеї своєї переваги хоча б на рівні поділу «сильна – слабка стать». Не варто даремно злитися: колега абсолютно щиро вважає, що впорається з поставленими завданнями куди краще за вас. Як говорив герой фільму «Москва сльозам не вірить»: «На тій простій підставі, що я чоловік».
У цьому і є слабке місце вашого колеги: головною конкурентною перевагою він вважає свою стать і в принципі не сприймає жінку як гідного супротивника. Тому у вас залишається величезний простір для творчості. Думаю, не варто пояснювати, за рахунок яких властивостей ви можете довести свою компетентність. Єдине, не вступайте в суперечки та відкриті суперечки. Набагато розумніше не руйнувати ілюзії колеги на тему своєї статевої переваги, діючи при цьому спокійно та холоднокровно.
Багатодосвідчений
У вашого колеги є одна, але залізна причина переваги: у трудовій книжці трохи більше досвіду, а тому можна дивитися зверхньо на ваші кар'єрні вправи і давати безцінні поради. Чому досвіду трохи більше? Та тому, що людина зі значною різницею навряд чи буде про неї часто нагадувати – їй не потрібні щоденні докази того, що вона старша і розумніша.
Протидія. По-перше, домовтеся зі своїм почуттям власної гідності і спочатку дійсно прислухайтеся до порад і зауважень колеги. Його досвід і справді може стати в нагоді, до того ж ви швидко зрозумієте, на яких підставах він ставить себе вище за вас. У цьому напрямку вам і доведеться рухатися, щоб не залишатися у вічних новачках.
По-друге, виявите свою готовність вчитися та сприймати досвід старших колег. Праворуч і ліворуч свою самостійність доводять хіба що підлітки під час гормонального бунту. Під наглядом «досвідченого» колеги вам доведеться спокійно рости і вчитися. І подякуйте долі за такого неприємного колегу: чим більше вас дратують його поради, тим сильніше ваш стимул дорости до його рівня.
А головне, пам'ятайте: у вас завжди має бути чітка мета, до якої ви йдете – нехай повільно, але неухильно, як криголам. І в цьому випадку перемогти вас буде практично нереально.
Дар'я Печоріна