Паперові гроші нікого не дивують своїм існуванням, але так не завжди. Наші давні предки чули лише брязкіт грошей, а не їх шелест. Вони не знали проблем з випраною в кишені штанів сотнею, яку після цього навряд чи можна використовувати за призначенням, з потертими купюрами, що постійно рвуться, і з ваговою легкістю стосів, за які ми працюємо цілий місяць, оскільки в їх час грошей було набагато менше, але вони були набагато вагомішими.
До появи паперових грошей універсальною валютою було золото та інші дорогі матеріали. Поступово розвиваючись, торгівля захопила цивілізований світ, й у розрахунку куплений товар потрібно було розплачуватися металевими грошима. При цьому далеко не всі країни могли дозволити собі виробництво золотих грошей, оскільки не мали для цього природних запасів золота. Введення в обіг паперових грошей стало історичною необхідністю. З'явившись на торговій арені, вони зрівняли у платіжній спроможності країни з різними можливостями у гірничодобувній сфері.
Поява паперових грошей зовсім не виключила з ужитку метали, які монопольно виконували функцію грошей раніше. Грошові метали, як і раніше, залишилися для банків світу грошима з багатовіковою стабільністю курсу. Понад те, традиція використання монет не залишає сучасний світ, оскільки паперові купюри може бути розміняні на металеві монети. І хоч номінал і якість металевих монет набагато поступається їхнім предкам, ця «дрібниця» і зараз нагадує нам про тисячолітню посередницьку місію металевих грошей.
Вперше шелест грошей почули у середньовічному Китаї у XI столітті нашої ери. Поява паперових грошей було зумовлено розвитком торгових відносин Китаю тих часів, що, своєю чергою, призвело до необхідності збільшення грошової маси країни. Та й було з чого Китаю робити паперові гроші, бо саме там виникло виробництво паперу.
На відміну від інших держав того часу, у Китаї стрімко розвивалося виробництво паперу, там випускали так званий «білий» папір на бавовняній основі, з якого робили гроші століттями пізніше. Перші китайські паперові гроші називали «літаючими монетами». Велику роль у їхній назві відіграла неймовірна легкість паперових купюр, порівняно з металевими грошима.
Протягом ХVIIІ століття легковажні гроші поширилися Європою. У першій чверті XVIII століття Франція випустила свої перші паперові ліри. У Росії паперові асигнації було випущено 1769 року за указом Катерини ІІ. 1862 року паперові долари з'явилися в Америці, США.
Як би не були універсальні в побуті та у веденні економічного обліку паперові гроші, грошовий метал після тисячоліть зберіг свою цінність попри все. А курс паперових грошей, самих по собі дуже неміцних, нестабільний, оскільки цей курс залежить від банку, що їх випускає, або настрою уряду. Тому паперові гроші можуть швидко знецінитися під впливом економічних та політичних катаклізмів.
Електронні технології в банківській сфері швидко розвиваються, і невідомо, чи паперові гроші супроводжуватимуть торгові операції у майбутньому. Велика ймовірність того, що їх повністю замінять пластикові картки та «незримі» банківські рахунки. І «літаючим монетам» судилося відлетіти в історію.
І замість дзвону та шелесту грошей ми удостоїмося честі слухати тільки звуки зумера при проходженні оплати. Та й то не завжди.