За чотири роки кількість українців, які інвестують у цінні папери, зросла майже в 12 разів, перевищивши 271 тисячу. Особові інвестиційні рахунки покликані трансформувати цей імпульс у довгостроковий капітал для економіки.
Фото: chatgpt.com
Про це інформувала пресслужба НКЦПФР.
Станом на 1 серпня 2026 року в Україні зареєстровано 271,3 тисячі індивідуальних інвесторів. З початку 2022 року їхня кількість збільшилася майже в 12 разів. Лише з початку поточного року ринок залучив ще 43,3 тисячі нових учасників — понад шість тисяч щомісяця. Переважна частка цих осіб — фізичні особи. Такі дані надає Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках.
«Щоб оцінити масштаб: це населення середнього обласного центру. І це люди, які прийшли на ринок капіталу не в тепличних умовах, а під час повномасштабної війни — попри блекаути, релокації та економічну невизначеність. Вони вирішили не просто зберігати гроші, а змусити їх працювати», — пояснюють автори дослідження.
Що насправді означає ця цифра
Для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку динаміка останніх років знімає одне принципове питання. Тривалий час дискусія про роздрібне інвестування в Україні починалася із сумніву: чи готові українці загалом вкладати кошти у цінні папери? Відповідь уже отримана — готові. Понад чверть мільйона людей підтвердили це не опитуванням, а власними грошима.
Відтак, питання трансформувалося. Тепер воно звучить інакше: чи мають ці люди інструменти для інвестування не на місяць, а на роки?
Саме тут проходить головна лінія розлому. Ринку капіталу потрібні не просто гроші — йому потрібні «довгі» гроші. Короткий капітал підтримує ліквідність і обіг. Довгий капітал фінансує розвиток: виробництва, інфраструктуру, відбудову, нові робочі місця. Без нього ринок залишається радше майданчиком для операцій, ніж джерелом фінансування економіки.
Особові інвестиційні рахунки: як це працює
Інструментом, який покликаний вирішити це завдання, стають особові інвестиційні рахунки (ОІР). Відповідні законопроєкти №15314 та №15314-1 вже зареєстровані у Верховній Раді України.
ОІР — це спеціальний аналітичний рахунок, на якому обліковуються кошти інвестора та його операції. Через нього українці зможуть вкладати гроші в акції, корпоративні облігації, облігації місцевих позик та державні цінні папери, зокрема ОВДП. Один рахунок — і зрозумілий доступ до основних інструментів ринку.
Ключова відмінність ОІР — у податковій логіці. Законопроєкти передбачають: якщо кошти залишаються на рахунку щонайменше три роки, інвестиційний дохід звільняється від оподаткування на передбачених законом умовах. Якщо інвестор виводить кошти раніше, застосовуються загальні правила оподаткування.
«Три роки — це не заморожування коштів. Це горизонт, за який держава готова платити відмовою від податку».
Принципово важливо: усередині цих трьох років інвестор не втрачає свободи дій. Рахунок можна поповнювати, купувати й продавати цінні папери, перебалансовувати портфель, реагувати на ринок. Умова лише одна — гроші залишаються в інвестиціях, а не виводяться назовні.
Хто що отримує
- Громадяни— зрозумілий і законний спосіб накопичувати власний капітал, а не лише зберігати заощадження від знецінення.
- Бізнес— додаткове джерело фінансування всередині країни, незалежне від зовнішніх запозичень і банківського кредиту.
- Ринок капіталу— поява довгострокових грошей, які формують глибину, стабільність і передбачуваність торгів.
- Держава— посилення внутрішньої фінансової стійкості: що більша частка економіки фінансується власними ресурсами, то менша залежність від зовнішньої підтримки.
Від імпульсу до культури
Запровадження ОІР Комісія розглядає як частину ширшого завдання — формування в Україні культури інвестування. Йдеться не про разовий сплеск інтересу, а про звичку: регулярно відкладати частину доходу, розуміти ризик, мислити горизонтами років, а не тижнів.
Культура не з’являється за наказом і не прописується в законі. Але законом можна прибрати бар’єри, які заважають їй сформуватися, і створити стимул робити правильний вибір. Саме це й пропонують ОІР.
271 тисяча інвесторів — це вже не статистична похибка. Це сформований попит, який чекає на відповідну інфраструктуру. Наступний крок — за Верховною Радою.
«Майбутнє не позичають — його фінансують».
Джерело статистичних даних: Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках, дані станом на 1 серпня 2026 року.
Редакція PSM звертає увагу, що податковий стимул сам по собі не гарантує припливу довгострокового капіталу в економіку. Ефект від ОІР залежатиме також від того, наскільки широкий вибір надійних інвестиційних інструментів матимуть українці, як працюватиме захист інвесторів і чи зможе бізнес активніше залучати кошти через ринок капіталу. Тому ключовим показником успіху реформи стане не лише кількість відкритих рахунків, а й те, чи перетворяться заощадження громадян на реальне джерело фінансування українських компаній та відбудови.