Російські атаки на телекомунікаційну інфраструктуру вже призвели до порушень у роботі інтернет-провайдерів та деяких вебсайтів. Це створює ризики для фінансових сервісів на кількох рівнях: від недоступності банківських застосунків до неможливості здійснити оплату за покупку. PaySpace Magazine проаналізував, як пошкодження дата-центрів впливають на цифрову економіку та які заходи допомагають зберегти доступ до грошей.
Що сталося з дата-центрами
Після атаки 23 вересня проблеми з фіксованим інтернетом виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств Києва та області, повідомило Міністерство цифрової трансформації. Це оцінка наслідків конкретного удару, а не поточна кількість відключених абонентів.
24 вересня засновник MiroHost та голова Internet Invest Олександр Ольшанський повідомив про знищення українського дата-центру, де розміщувалися потужності компанії. Водночас близько 95% клієнтів не постраждали завдяки використанню закордонної інфраструктури. В інтерв’ю РБК-Україна він уточнив, що самі клієнти можуть перебувати в Україні, тоді як їхні сервери працюють у Польщі та Чехії.
28 вересня стало відомо, що перспектив відновлення української інфраструктури MiroHost протягом щонайменше трьох місяців немає. Це не означає припинення роботи закордонних потужностей.
Компанія Cityhost також повідомила про втрату частини обладнання та розгортання резервних копій за кордоном. Керівник компанії Олег Рівтін пояснив, що відновлення потребує закупівлі обладнання та перенесення великих обсягів даних, тому його неможливо виконати миттєво.
Про пошкодження або перебої повідомляли також «Павутина», UTELS, KyivLink, Etherlink, «Домонет», KIEVNET, FAUST та деякі інші провайдери. Причини були різноманітні: пошкодження комутаційного обладнання, мережевих вузлів, відсутність живлення. Кількість постраждалих провайдерів не дорівнює кількості знищених дата-центрів.
Водночас 28 вересня «Укртелеком» підтвердив пошкодження свого об’єкта, однак це не вплинуло на доступність послуг.
Чи можливі 12 годин без зв’язку
Представник точки обміну інтернет-трафіком Анатолій Фроленков попередив, що зв’язок або окремий сервіс можуть бути недоступні протягом пів дня. Після втрати одного вузла трафік потрібно перенаправляти, а резервні канали можуть перевантажуватися. Фізичне знищення серверів додатково ускладнює відновлення.
Йдеться про можливий сценарій перебоїв. Тривалість конкретної аварії залежить від ступеня пошкоджень і готовності резервів; 12 годин не є універсальною верхньою межею. За оцінками експертів, системні атаки тривали вже третій тиждень, і надалі вони можуть поширитися на західні регіони.
Олександр Ольшанський вважає повне відключення зв’язку малореалістичним, хоча й допускає локальні збої та сповільнення роботи. Водночас його порада щодо платежів є цілком практичною:
«Не треба стовідсотково покладатися на банківські картки. Треба мати запас готівки».
Секретарка Ради економічної безпеки України Ілона Хмельова наголосила:
«Дата-центри – частина економічної і оборонної стійкості країни».
Вона звернула увагу на залежність від цієї інфраструктури банківських і державних сервісів, логістики та систем оповіщення. Тому наслідки ударів виходять далеко за межі домашнього інтернету.
Як перебої доходять до гаманця
Для клієнта результат може виглядати однаково — платіж не проходить. Проте можливі причини потребують різних рішень.
- Немає доступу до банку. Якщо інтернет зник у користувача, банківський застосунок може не завантажуватися, хоча сам банк працює. Інший канал зв’язку потенційно допоможе. Якщо недоступний сам банківський сервіс, зміна SIM-картки проблему не вирішить.
- Не надходить підтвердження. Якщо операція потребує SMS-коду на фінансовий номер, збій мобільного зв’язку може завадити її завершенню. Навіть наявність другої SIM-картки з альтернативним підключенням не допоможе отримати повідомлення, адресовані першому номеру.
- Не працює оплата в магазині. Відсутність інтернету на смартфоні покупця ще не унеможливлює розрахунок: деякі платіжні системи, як-от Apple Pay, можуть працювати без підключення телефона до мережі. Однак це не гарантує оплату, якщо зв’язок втратила платіжна інфраструктура продавця.
Можливість приймати карткові платежі під час перебоїв зі зв’язком варто заздалегідь уточнити у банку, який обслуговує термінал. Бізнесу потрібно перевірити, чи підтримує обладнання резервне підключення та як на нього переключитися.
- Недоступний онлайн-магазин. Навіть справний платіжний сервіс не допоможе оформити замовлення, якщо не відкривається сайт продавця. Можливі наслідки для бізнесу — втрачені продажі, затримки обробки замовлень та збільшення навантаження на службу підтримки.
Банківські сервіси вже отримували попередження про ризики: один із банків повідомляв про можливі перебої для приватних і бізнес-клієнтів через обстріли. Підтвердження загальносистемної зупинки платежів унаслідок атаки 23 вересня у перевірених джерелах немає.
Що захищає банки та клієнтів
Банки почали зменшувати залежність від фізичних серверів в Україні ще у 2022 році. Один із найбільших банків повідомив про міграцію основних застосунків у хмару: 3500 серверів і понад 270 важливих застосунків.
Ключова вразливість полягає в тому, що навіть працездатний банк може стати тимчасово недоступним для клієнта. Резервування серверів захищає обробку даних, але для успішної покупки потрібні також зв’язок продавця та можливість підтвердити операцію. Тому стійкість платежів варто оцінювати за всім шляхом транзакції.
Для повсякденних потреб варто підготувати:
- Невеликий запас готівки на необхідні витрати та фізичну картку.
- Активну SIM-картку іншого оператора та заряджений павербанк.
- Резервний інтернет, якщо зв’язок критичний для роботи.
- Збережені адреси місць, де можна зарядити гаджети та скористатися інтернетом під час відключень: коворкінгів, кафе чи пунктів незламності.
Деякі мережі передбачають резервне живлення та канали зв’язку. Відділення можна знайти в певних мобільних застосунках; конкретні послуги та режим роботи варто уточнювати в банку.
Бізнесу варто подбати про резервне живлення каси та мережевого обладнання, налаштувати альтернативний канал зв’язку і перевірити, як швидко можна відновити роботу сервісів після збою. Якщо компанія користується послугами двох провайдерів, потрібно уточнити, чи не залежать вони від спільних вузлів або ліній зв’язку.
Практичний висновок: запасний спосіб оплати має працювати саме тоді, коли основний недоступний. Друга картка допоможе при проблемах окремого банку, інший оператор — при локальному збої мережі, а готівка — коли електронний розрахунок провести неможливо.