Навіщо середній показник вводить в оману, чому малий бізнес платить значно більше за велику мережу — і чому платежі з рахунку на рахунок не є безкоштовними для жодного учасника.
У своїй колонці для PSM Олександр Карпов, керівник Асоціації ЄМА та засновник Open API Group, глибоко аналізує ставки інтерчейндж: як вони формуються, чому відрізняються для різних типів торговців, що насправді стоїть за усередненими показниками та якою є реальна вартість прийняття платежів для бізнесу.
Фото: chatgpt.com
Три попередні публікації серії розглядали, що продемонстрував досвід ЄС, як це виглядало в шести країнах та чому термін дії важливіший за саму ставку. Залишилося питання, яке в українських обговореннях звучить найчастіше і на яке дають найгірші відповіді: скільки насправді коштує прийом платежів і чи стане він доступнішим.
Три складові та четвертий рівень
Торговець сплачує банку фіксовану суму за прийом картки — плату за еквайринг, або MDR. Ця сума складається з трьох частин.
- Міжбанківська комісія, або інтерчейндж — спрямовується банку-емітенту, який видав картку покупцю.
- Комісія платіжної системи — за використання її мережею.
- Маржа еквайра — залишається банку, що обслуговує торговця.
Регулювання, яке обговорюється в Україні, обмежує лише одну з цих трьох складових. Дві інші не регулюються ніде у світі — ані в ЄС, ані в Австралії, ані в США.
Але це ще не вся вартість. Окрім MDR, існує четвертий рівень — фіксовані витрати, які абсолютно не залежать від обсягу операцій: оренда або придбання терміналу, платіжний шлюз та його щомісячне обслуговування, сертифікація безпеки, мінімальна щомісячна плата, вартість виписок та налаштувань, штрафи за дострокове припинення договору, обробка спірних транзакцій.
Саме цей четвертий рівень руйнує всю логіку обговорень щодо відсоткових ставок. Адже відсоток нараховується на обсяг операцій, а фіксована плата — ні.
Чому середній показник майже нічого не говорить
Найкраще це простежується там, де ставки вимірюються та публікуються державою. Іспанія з 2014 року зобов’язує кожну платіжну установу щоквартально звітувати перед центральним банком про фактично застосовані ставки, а регулятора — публікувати їх з детальним зазначенням.
| Іспанія, плата торговця за дебетову картку | Ставка |
|---|---|
| Найнижча ставка серед банків, Deutsche Bank | 0,14% |
| Великі торговельні мережі, у середньому | 0,18% |
| Середньозважена по ринку, І квартал 2026 | 0,28% |
| Ресторани, у середньому | 0,36% |
| Малий інтернет-магазин через провайдера | 0,50–1,10% |
Від 0,14% до 1,10% — різниця у вісім разів. При однаковій для всіх граничній ставці міжбанківської комісії 0,2%.
Регульований компонент однаковий у кожному рядку. Відмінності зумовлені переговорною спроможністю торговця, галузевою специфікою, обсягом операцій та каналом, через який здійснюється прийом платежів.
Німецький центральний банк надає аналогічні дані, вимірявши повну вартість прийому платежів для 268 торговельних підприємств.
| Складова, на одну операцію | Готівка | Національна картка | Міжнародна дебетова | Кредитна картка |
|---|---|---|---|---|
| Обладнання | 0,09 € | 0,13 € | 0,10 € | 0,17 € |
| Комісії за операцію | 0,08 € | 0,18 € | 0,28 € | 0,48 € |
| Витрати часу персоналу | 0,26 € | 0,30 € | 0,31 € | 0,35 € |
| Разом на операцію | 0,43 € | 0,60 € | 0,69 € | 1,00 € |
| Разом від обороту | 2,3% | 0,8% | 2,1% | 2,4% |
Національна карткова система обходиться німецькому торговцю в 0,8% обороту, міжнародна дебетова — в 2,1%. Обидві системи функціонують під однаковою граничною ставкою міжбанківської комісії 0,2%.
Окремо, з того ж дослідження: різниця у витратах часу між найдешевшим і найдорожчим способом оплати становить дев’ять центів, різниця в комісіях — сорок. Це означає, що швидкість обслуговування на касі має приблизно вп’ятеро менше значення, ніж комісія.
Українська арифметика
Середньозважена MDR в Україні становить 1,248% за даними Національного банку за перший квартал 2026 року, ринкова межа коливається приблизно від 1,0% до 2,0%. Оренда терміналу коштує 200–400 гривень на місяць, але часто відсутня взагалі, оскільки термінал є віртуальним.
Щоб продемонструвати, як фіксована частина впливає на ефективну ставку, зведемо всі дані до відсотка від обороту.
| Оборот на місяць | Найкращі умови | Стандартні умови |
|---|---|---|
| 25 000 грн | 1,80% | 3,60% |
| 125 000 грн | 1,16% | 2,32% |
| 5 000 000 грн | 1,00% | 2,01% |
Українська середня MDR вища за конкурентні польські показники 0,5–0,8%. Це факт, і його не варто приховувати.
Але зверніть увагу на діапазон. У Європі різниця між найкращими та найгіршими умовами для малого торговця сягає майже чотирьох разів. В Україні — удвічі. Український малий торговець за стандартних умов платить менше, ніж європейський за аналогічних умов, хоча міжбанківська комісія в нього втричі вища.
Причина одна: в Україні майже відсутні фіксовані платежі в еквайрингу. Немає обов’язкової оренди терміналу, окремої плати за сертифікацію, мінімальної щомісячної суми, плати за виписки, штрафів за дострокове розірвання. Ринок самоорганізувався в бік простих і зрозумілих тарифів ще до того, як до нього дійшло регулювання.
Це і є справжня конкурентна перевага українського ринку — не низький відсотковий показник, а відсутність типового європейського набору фіксованих платежів. І саме ця перевага під загрозою, якщо зниження міжбанківської комісії відбудеться без супутніх заходів: коли прибутковість відсоткової частини зменшується, найпростіший спосіб її компенсувати — почати стягувати те, що раніше не стягувалося.
Дві методичні примітки
Два застереження, без яких подібні розрахунки можуть стати маніпуляцією.
Перше: як зведені цифри. Усі платежі переведено у відсоток від карткового обороту: відсоткові ставки взяті безпосередньо, фіксовані щомісячні платежі поділено на оборот, платежі за операцію перераховано через середній чек. Промо-умови виключені. “Найкращі умови” означають вигідного оператора або великого клієнта, “стандартні” — малого торговця за публічним тарифом.
Друге: що це за цифри. Українська таблиця — це розрахунок ЄМА на основі опублікованих тарифів, а не виміряна статистика центрального банку. Іспанські та німецькі показники, навпаки, є результатами вимірювань регуляторів. Реальний торговець може отримати умови, що виходять за межі наведеного діапазону, в обидва боки.
Парадокс платежу з рахунку
Тепер перейдемо до головної надії дискусії: що замість дорогого карткового еквайрингу з’явиться дешевий платіж безпосередньо з рахунку покупця на рахунок торговця.
Нижче представлено, скільки такий платіж коштує торговцю там, де він реально функціонує, і скільки той самий торговець платить за карткові операції тому ж провайдеру. Без другої колонки перша колонка не має сенсу.
| Ринок і система | Платіж з рахунку | Картка | Хто дешевший |
|---|---|---|---|
| Польща, BLIK, інтернет-платежі | Paynow 0,95%; Przelewy24 1,29% + 0,30 злотого | Paynow 0,95%; Przelewy24 1,29% + 0,30 злотого | однаково |
| Польща, BLIK, касові платежі | 0,32–0,39% + фіксована ставка | 0,55–0,59% + фіксована ставка | платіж з рахунку дешевший |
| Нідерланди, iDEAL | €0,29 фіксована ставка, без відсотка | 1,8% + €0,25 | платіж з рахунку вчетверо дешевший |
| Швеція, Swish | 1,50–3 крони + 30–50 крон на місяць | 1,5–2,5% + абонентська плата | залежить від суми чека |
| Іспанія, Bizum | 1,29% + €0,42 | 0,90% + €0,25 плюс комісії платіжної системи | картка дешевша |
Цікаво про це: Десять років IFR: що вдалося виміряти, а що ні
Однозначної відповіді немає, і це головний висновок, який слід зробити з таблиці: платіж з рахунку може бути дешевшим за картку, дорожчим або мати однакову вартість — іноді на сусідніх ринках, іноді в одного й того ж провайдера.
Але одне твердження таблиця підтверджує без винятків: жодна успішна європейська система платежів з рахунку не є безкоштовною для торговця.
Це не збіг чи прояв жадібності, а закон збереження. Будь-яка платіжна система має свою собівартість — розробка, підтримка, захист від шахрайства, клірингові операції, служба підтримки, — і хтось мусить її покривати. У картковому світі значну частину несе міжбанківська комісія; там, де її немає, платить безпосередньо торговець. Правило, яке діє без винятків у всіх успішних системах Європи: торговець платить, фізична особа — безкоштовно.
Нідерландський рядок заслуговує на уважніше прочитання, бо він демонструє ключовий момент. Платіж з рахунку там справді вчетверо дешевший. Але зверніть увагу не на різницю, а на карткову ставку: у країні ЄС, де міжбанківська комісія обмежена 0,2% уже одинадцять років, торговець платить 1,8%. Регульована складова становить приблизно одинадцяту частину від того, що він реально сплачує.
iDEAL дешевший не тому, що там відсутня міжбанківська комісія — вона майже не впливає на цю різницю. Він дешевший завдяки іншій моделі тарифікації: фіксованій, національній, без міжнародного компонента платіжної системи.
Іспанський рядок демонструє протилежну ситуацію. Вартість для картки у провайдера знижується зі збільшенням обороту — від 0,90% до 0,15% при обороті понад п’ять мільйонів євро на місяць. Ставка Bizum є сталою для будь-якого обороту. Чим більший торговець, тим менш вигідним для нього стає платіж з рахунку.
Механізм, що пояснює цю тенденцію, — структура самого ринку еквайрингу в Європі. Прийом карток там сконцентрований у кількох великих гравців, які не є банками-емітентами: вони не отримують міжбанківської комісії і нічого не втрачають від її зниження. Однак саме через їхній посередницький шар повинна пройти економія, перш ніж дійти до торговця.
І тут вступає в дію проста ринкова логіка: там, де кілька гравців обслуговують більшу частину ринку, тиск з боку торговців щодо передачі економії є слабшим, ніж у фрагментованому середовищі. Йдеться не про недобросовісну поведінку, а про структуру: коли регулювання стискає один компонент ціни, ринок не зобов’язаний передавати зекономлені кошти далі — і не передає, якщо для цього немає жодних стимулів.
Найкраще це ілюструють дані зі Спеціальної доповіді Європейської палати аудиторів 01/2025. Дослідження CMSPI та Zephyre, що міститься в її Додатку II, показує структуру плати торговця в базисних пунктах за сім років.
| Рік | Інтерчейндж | Маржа еквайра | Комісія системи | Разом |
|---|---|---|---|---|
| 2015 | 30 | 14 | 3 | 47 |
| 2018 | 21 | 18 | 8 | 47 |
| 2021 | 21 | 18 | 10 | 49 |
Регульований компонент зменшився на дев’ять пунктів. Нерегульовані зросли на одинадцять. Сукупна плата торговця у 2021 році виявилася вищою, ніж до запровадження граничних ставок. Згідно з тим же дослідженням, міжбанківська комісія становила у 2021 році лише 43% плати торговця; решту 57% складали маржа еквайра та комісії платіжних систем.
Український ринок еквайрингу влаштований інакше: він більш фрагментований, на ньому конкурують банки, а також діють платіжні агрегатори, які створюють тиск на ціну знизу. Це та відмінність, яку варто зберегти, а не імпортувати європейську модель разом із європейською ставкою.
Португальський приклад заслуговує на окрему увагу, адже він демонструє, як легко можна сплутати причину та наслідок.
Мобільний сервіс MB WAY функціонує там з 2015 року і охоплює близько 45% онлайн-операцій у країні. Десять років його наводили як приклад того, що альтернатива картці може розвиватися органічно.
У лютому 2026 року адміністратор платіжного напряму Банку Португалії пояснив деталь, яка змінює інтерпретацію цього кейсу. Перекази між фізичними особами через застосунок раніше технічно оформлювалися як операції на картковій основі, і лише у 2024–2025 роках їх було переведено на прямі міжрахункові операції. Оплата в магазині, як і раніше, залишалася картковою операцією: MB WAY прив’язується до банківської картки, дозволяючи прив’язати до восьми карток на користувача.
Отже, застосунок один, але механізми під ним — два. Коли португалець надсилає гроші другові, це справді переказ з рахунку на рахунок. Коли він оплачує покупку в магазині — функціонує прив’язана картка, як і десять років тому.
Це має пряме статистичне відображення. Банк Португалії пояснює 17-кратне зростання миттєвих переказів у Португалії, зокрема, міграцією операцій, які раніше обліковувалися як карткові. Частина того, що в європейській статистиці виглядає як зростання платежів з рахунку, насправді є перекваліфікацією тих самих операцій.
Це можна виміряти: у 2024 році операції на картковій основі становили 88,9% усіх платежів у португальській системі, у 2025-му — 85,2%. Зниження на 3,7 відсоткових пункти сталося не тому, що люди почали менше користуватися картками.
Що насправді здешевлює прийом платежів
Якщо мета — не сама по собі нижча ставка, а здешевлення прийому платежів для торговця, існують відповідні інструменти, і вони відрізняються.
Розкриття структури тарифу. Стаття 9 Регламенту зобов’язує еквайра окремо показувати складові комісії. Сьогодні малий торговець бачить єдину цифру і не може порівняти пропозиції по суті. Іспанія пішла далі за Регламент і публікує ці дані не лише для конкретного торговця, а для всіх — саме тому там спостерігається розрив у вісім разів. Прозорість не усунула цю різницю, але зробила її вимірюваною, а отже, предметом політики, а не здогадок.
Видимість фіксованої складової. Як показує наведена вище арифметика, саме вона робить прийом платежів дорогим для малого бізнесу: оренда терміналу, мінімальні платежі, плата за шлюз. Регулювати її не варто — цього не робить жодна юрисдикція у світі, — але зробити її видимою можливо і потрібно.
Конкуренція еквайрів та платіжні агрегатори. Український ринок вже відчуває цей тиск: банки конкурують простими тарифами, агрегатори тиснуть ціну знизу. Це не неминучість, а результат конкурентної структури, яку можна зруйнувати одним необережним рішенням.
Спільна риса цього переліку: жоден із цих інструментів не вимагає зниження міжбанківської комісії, і жоден не має задокументованих негативних наслідків для власника картки.
Що з цього випливає для проєкту закону
Проєкт, який готує Національний банк і який має внести уряд, передбачає проміжний рівень 0,5% на 2027 рік і цільові 0,2% та 0,3% з 1 січня 2028 року.
Український інтерчейндж сьогодні становить 0,678%, MDR — 1,248%: трохи більше половини плати торговця, і це середні значення. Для малого торговця, який сплачує 2% і має додаткові фіксовані витрати, частка міжбанківської комісії в реальній вартості прийому платежів є суттєво меншою.
Уявімо, що проєкт набув чинності. Комісія знизиться з 0,678% до 0,2–0,3%. Згідно з європейськими вимірюваннями передачі економії (від 17% до 25%), до торговця дійде лише близько десятої частки відсоткового пункту. Для кав’ярні з оборотом 25 000 гривень це становитиме кілька десятків гривень на місяць.
А тепер друга частина рівняння. Якщо прибутковість емісійної частини зменшується, ринок піде тим самим шляхом, що й європейський: з’являться фіксовані платежі, яких сьогодні немає. Наприклад, оренда терміналу за європейським зразком може перекрити всю економію для кав’ярні в кілька разів.
Це не прогноз катастрофи. Це арифметика, яку варто виконати до ухвалення рішення, а не після. І саме її не вистачає в матеріалах до законопроєкту.
Підсумок
Перше. Середній показник приховує ключові аспекти. В Іспанії, де держава вимірює та публікує ставки поіменно, розкид становить від 0,14% до 1,10% — у вісім разів, при однаковій граничній ставці для всіх. Регулювання міжбанківської комісії не скорочує цю відстань, оскільки її формують переговорна сила та фіксовані платежі.
Друге. Українська перевага полягає не в низькому відсотковому показнику, а у відсутності типового європейського набору фіксованих платежів. Ця перевага не є гарантованою і може бути втрачена.
Третє. Платіж з рахунку не є безкоштовним ніде і ні для кого. Там, де він дешевший за картку, різницю створює модель тарифікації, а не відсутність міжбанківської комісії. Така система виникає завдяки інвестиціям, мандату або дотаціям — але ніколи через зниження ставки.
Джерела
- Регламент (ЄС) 2015/751 офіційний текст EUR-Lex та Регламент (ЄС) 2024/886 про миттєві платежі офіційний текст EUR-Lex.
- Banco de España — агреговані дані про плату торговця та міжбанківську комісію за I квартал 2026 року (Ley 18/2014, Circular 1/2015) дані Banco de España.
- Deutsche Bundesbank — «Kosten von Zahlungsmitteln im Einzelhandel», листопад 2025: близько 13 000 замірів у 15 точках продажу, опитано 268 підприємств дослідження Deutsche Bundesbank.
- Національний банк України — статистика платіжного ринку за I квартал 2026 року «Комісія інтерчейндж та плата за еквайринг у 1 кв. 2026 року».
- Banco de Portugal — Relatório dos Sistemas de Pagamentos 2025 звіт Banco de Portugal.
- Sveriges Riksbank — Payments Report 2026 звіт Sveriges Riksbank.
- Європейська палата аудиторів — Спеціальна доповідь 01/2025, Додаток II Special Report 01/2025.
- Опубліковані прейскуранти платіжних провайдерів 2024–2026: Przelewy24 прейскурант, Paynow прейскурант, Tpay прейскурант, Mollie прейскурант, MONEI прейскурант, HitPay прейскурант.