У столиці триває частковий демонтаж тимчасових захисних конструкцій на пам’ятках монументального мистецтва. Таке рішення ухвалюють залежно від стану пам’яток і необхідності подальшого їх захисту від зовнішнього впливу. Про це повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.
Утримання таких споруд потребує постійного пошуку балансу між естетикою міського простору і безпекою. Частковий демонтаж укриттів, який проводять після ретельного аналізу та консультацій з експертами, здійснюють насамперед для комплексного обстеження об’єктів. Тривале укриття пам’яток герметичними або щільними матеріалами за високої вологості й перепадів температур може погіршити їх стан.
«У перші місяці 2022-го міські служби спільно з волонтерами та благодійниками в стислі терміни облаштували захисні конструкції на 18 пам’ятниках, щоб мінімізувати ризики пошкодження від вибухових хвиль та уламків. Ефективність такого захисту підтверджена, зокрема, на монументі Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській: під час однієї з атак риштування прийняло на себе удар і вберегло пам’ятку від пошкоджень», – зазначив перший заступник директора Департаменту Сергій Сабуров.
Наразі фахівці оцінюють співвідношення між захисною функцією споруд та потенційними ризиками від їх тривалого впливу, застосовуючи індивідуальний підхід до кожного об’єкта. Попри ефективність укриттів у захисті від уламкових уражень, довготривала ізоляція спричиняє деструктивні зміни матеріалів. Зокрема, під час обстеження мармурового монумента княгині Ользі виявили плісняву, що утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті. Під захисним риштуванням пам’ятника Богдану Хмельницькому зафіксували проростання рослинності, коріння якої руйнувало структуру постаменту. Окрім цього, через порушення природного мікроклімату і «парниковий ефект», наприклад, на бронзових елементах можуть виникати висоли та прояви корозії.
Рішення про кожен об’єкт ухвалюють індивідуально. Залежно від його технічного стану, рівня наявних ризиків і безпекової ситуації конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно. Універсального підходу для захисту нерухомої спадщини в умовах війни не існує, тому заходи щодо кожного монумента є виваженими і точковими.
Паралельно столиця впроваджує міжнародний досвід у сфері збереження культурної спадщини. Важливим напрямом є цифрова фіксація пам’яток, яку застосовують європейські країни за підтримки міжнародних донорів. Зокрема, 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри дають змогу створити документацію об’єктів. У разі пошкодження це стане науковою основою для їх реставрації або відновлення.
У Департаменті повідомляють, що досвід Києва із захисту пам’яток монументального мистецтва в умовах регулярних повітряних атак викликає значний інтерес міжнародної професійної спільноти. Практичні напрацювання міста є важливими для фахівців у сфері охорони культурної спадщини, адже дають змогу оцінити підходи до збереження монументальних об’єктів в умовах тривалого збройного конфлікту.
Також у Києві немає аварійних ситуацій з електропостачанням: діють графіки погодинних відключень.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: 100realty.ua