Як Україна зменшує ризики рефінансування державного боргу / Depositphotos
За даними на 31 січня 2026 року, середньозважений термін до моменту сплати держборгу України збільшився до 13,29 року, у порівнянні з 11,6 року у січні 2025 року. Таке рішення скорочує ціну обслуговування боргу та зменшує небезпеки рефінансування, що посилює фінансову стійкість держави навіть у період воєнних дій.
Як пише Delo.ua, про це повідомляє пресцентр Мінфіну.
Як Україна зменшує ризики рефінансування держборгу
5 березня 2026 року міністр фінансів Сергій Марченко у Парижі представив доповідь ОЕСР про посилення фінансових ринків та інституцій з метою відновлення України. Він підкреслив, що навіть в умовах війни фінансова система лишається міцною завдяки продуманій політиці уряду та міжнародній допомозі, а керівництво державним боргом здійснюється відповідально для мінімізації довготривалих ризиків.
У річному обчисленні борговий портфель став вигіднішим і довшим за термінами виплати, що знижує ціну його обслуговування та зменшує ризики рефінансування у середньостроковій перспективі. За інформацією на 31 січня 2026 року, середньозважена ставка державного боргу знизилася до 4,51%, у порівнянні з 4,55% у грудні 2025 року та 5,0% у січні 2025 року. У той же час середньозважений термін до сплати становив 13,29 року, у порівнянні з 11,6 року у січні 2025 року.
У 2025 році вдало закінчено реструктуризацію ВВП-варантів: 24 грудня за підтримки 99,06% інвесторів їх було обміняно на нові євробонди та повністю анульовано. Це поліпшило передбачуваність державного бюджету, зміцнило боргову стійкість та усунуло загрозу виплат у 2025–2041 роках на суму приблизно 20 млрд доларів США.
Внутрішні державні облігації і надалі є другим за розміром джерелом фінансування держбюджету після позик ERA, забезпечених майбутніми прибутками від заморожених російських активів. Навіть у час війни Україна продовжує розвивати ринок, зокрема, за допомогою switch-аукціонів на платформі Bloomberg, що збільшує ліквідність та подовжує терміни запозичень.
Згідно зі словами Міністра фінансів, настанови ОЕСР в основному узгоджуються зі стратегічними цілями Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2026–2028 роки.
Нагадаємо, що у 2025 році було затверджено Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2026–2028 роки. Вона передбачає три головні напрямки:
- Підвищення частки грантів та інших способів неборгового фінансування для забезпечення стабільного наповнення державного бюджету.
- Послаблення боргових небезпек шляхом оптимізації структури боргу, подовження термінів його виплати та зменшення ціни обслуговування.
- Підтримання взаємин з вкладниками та розбудова внутрішнього ринку державних облігацій як засобу економічного відродження країни.
За висновками аналітиків KSE, державний борг України, котрий у листопаді 2025 року сягнув $197,4 млрд, за прогнозом, стабілізується на позначці близько 81% ВВП у 2026 році та зменшиться до приблизно 77% у 2028 році.
Інфляція, що знизилася до 8% наприкінці 2025 року, у 2026 році може уповільнитися до близько 7,4%, у той час як курс гривні, згідно з прогнозами, поступово девальвує до близько 44 грн/дол. США наприкінці 2026 року