Українці спрямовують рекордні кошти до державних цінних паперів, водночас фінансові установи підвищують відсоткові ставки за вкладами, слідуючи за рішеннями Національного банку України. Водночас долар залишається звичним інструментом для захисту заощаджень від знецінення національної валюти. Проводимо порівняння чистої прибутковості трьох видів фінансових інструментів, їхньої ліквідності, пов’язаних ризиків та витрат, які не завжди очевидні в рекламних пропозиціях.
Фото: magnific.com
ОВДП встановлюють рекорди, але банки все ще домінують
Станом на 3 серпня 2026 року загальний обсяг облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в руках приватних осіб сягнув 159,3 мільярда гривень, що є найвищим показником за всю історію українського фінансового ринку. Лише протягом липня цей показник зріс на 9,3 мільярда гривень, демонструючи найдинамічніше зростання серед усіх категорій інвесторів.
З початку поточного року громадяни збільшили свої інвестиції приблизно на 47,4 мільярда гривень, або більш ніж на 42%. Частка фізичних осіб у загальному обсязі ОВДП наблизилася до 8%, хоча основними власниками державного боргу залишаються фінансові установи та Національний банк України.
Фото: fg.gov.ua
Це безперечно стрімке нарощування, однак говорити про витіснення банківських депозитів поки зарано. На початок липня поточного року фізичні особи та приватні підприємці тримали в банках 1,75 трильйона гривень — це приблизно в 11 разів більше, ніж громадяни інвестували в державні цінні папери.
Фото: fg.gov.ua
Більше того, банківська статистика охоплює не тільки класичні строкові депозити. Близько 71% коштів населення розміщені на поточних рахунках та вкладах на вимогу, тоді як частка строкових депозитів становить менш як 29%. Отже, ОВДП конкурують насамперед за кошти, які громадяни готові зарезервувати на певний період, а не за загальний обсяг коштів населення, розміщених у банківських установах.
Хто купує державні облігації
Відкриті статистичні дані не надають інформації про вік, рівень доходу чи місце проживання власників ОВДП. Тому точне визначення профілю нового приватного інвестора є неможливим.
Проте, ринок став значно доступнішим. Номінальна вартість однієї облігації становить 1 000 гривень, 1 000 доларів США або 1 000 євро, залежно від валюти випуску. Придбати ці папери можна через мобільний застосунок “Дія”, банківські мобільні додатки та через інвестиційні компанії. Станом на червень 2026 року, через “Дію” українці придбали військових облігацій на суму понад 30,2 мільярда гривень.
Це надало можливість вийти на ринок особам, які раніше не відкривали брокерських чи депозитарних рахунків. Однак, доступність однієї облігації ще не означає рівномірного розподілу інвестицій. Значну частку приросту могли забезпечити заможні клієнти, які переводять у державні цінні папери сотні тисяч або мільйони гривень.
Показовою є структура банківських заощаджень: вкладники з сумами понад 5 мільйонів гривень складають лише близько 0,03% від загальної кількості клієнтів, проте контролюють 16,5% коштів, розміщених у банках. Це не доводить аналогічну концентрацію інвестицій безпосередньо в ОВДП, але демонструє, наскільки невелика кількість великих інвесторів може впливати на загальну статистику.
Тому коректніше говорити не про остаточне формування класу масових інвесторів, а про швидке розширення роздрібного сегменту ринку.
Чому ОВДП виглядають привабливіше за депозит
Основна перевага державних облігацій полягає не лише у вищій відсотковій ставці. Дохід, отриманий фізичними особами від ОВДП, включно з купонами та інвестиційним прибутком, не підлягає оподаткуванню.
Відсотки, нараховані за банківським депозитом, оподатковуються 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Загальне податкове навантаження становить 23%, і банк автоматично утримує ці кошти під час нарахування відсотків.
На кінець липня поточного року індикативна ставка UIRD за гривневими депозитами строком на 12 місяців становила близько 14%. Після сплати податків вкладник фактично отримує приблизно 10,78% річних. Окремі банки можуть пропонувати вищі ставки, але часто вони застосовуються лише до нових коштів, певної суми, на короткий термін або для депозитів без можливості дострокового розірвання.
На останніх аукціонах Міністерства фінансів дохідність гривневих ОВДП становила приблизно:
- 15,13% на один рік;
- 15,46% на два роки;
- 15,98% на три роки;
- 16,44% для більш довгострокових випусків.
Для фізичної особи це фактично чиста ставка до вирахування комісій банку чи брокера.
Різниця стає очевидною на прикладі 100 000 гривень. Однорічний депозит під 14% принесе 14 000 гривень до оподаткування та 10 780 гривень після сплати податків. ОВДП із дохідністю 15,13% можуть принести близько 15 130 гривень. Перевага державних облігацій становитиме приблизно 4 350 гривень до вирахування витрат на придбання та обслуговування.
На сумі 1 мільйон гривень різниця збільшується до 43 500 гривень. Саме податкова перевага пояснює, чому ОВДП стають особливо привабливими для осіб з більшими заощадженнями.
Яка дохідність залишається після інфляції
Наприкінці липня Національний банк України підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. Регулятор обґрунтував це рішення необхідністю стримування фундаментального цінового тиску, стабілізації валютного ринку та забезпечення «збереження привабливості гривневих активів».
У червні споживча інфляція становила 7,2% у річному вимірі, а базова — 8,1%. Національний банк України прогнозує її прискорення у другій половині поточного року, тому поточні розрахунки реальної дохідності залишаються лише орієнтовними.
За інфляції 7,2% річна дохідність ОВДП з номінальною ставкою 15,13% забезпечує приблизно 7,4% реального доходу. Депозит під 14% після оподаткування дає близько 3,3% реальної дохідності.
Таким чином, обидва фінансові інструменти наразі захищають гривневі заощадження від знецінення. Однак, запас міцності ОВДП майже вдвічі більший. Якщо інфляція прискориться до рівня, близького до чистої депозитної ставки, реальний дохід вкладника може наблизитися до нуля.
Також популярне: Сплатили податок, а борг залишився: як Державна податкова служба перенаправляє платежі
Чи вигідніше просто купити долар
З 1 січня до 5 серпня 2026 року офіційний курс долара США зріс із 42,3532 до 44,7488 гривень. Таким чином, власник готівкової валюти отримав близько 5,7% номінального приросту в гривневому еквіваленті за сім місяців — без урахування різниці між курсами купівлі та продажу.
Проте, долар сам по собі не генерує відсоткового доходу. Щоб протягом року випередити ОВДП із дохідністю 15,13%, курс долара має зрости більш ніж на 15,1% від моменту придбання валюти, а також компенсувати спред обмінних курсів. Для конкуренції з депозитом під 14% після оподаткування достатньо девальвації приблизно на 10,8%.
Водночас, долар виконує іншу функцію. Це захист від різкої девальвації, валютних обмежень та витрат, які можуть виникнути в майбутньому саме в іноземній валюті. Тому порівнювати його з гривневими інструментами лише за поточною дохідністю не зовсім коректно.
Компромісом можуть бути валютні ОВДП. Останні емісії приносили до 3,43% річних у доларах США та приблизно 3,22% у євро. Інвестор зберігає валютну позицію та додатково отримує неоподатковуваний дохід, але мусить враховувати строки погашення, доступність конкретних випусків та комісії посередника.
Наскільки ліквідні ОВДП
Державні облігації можна продати до дати їхнього погашення. На вторинному ринку щодня укладаються угоди на мільярди гривень, а більшість великих фінансових установ та брокерів публікують власні котирування на купівлю і продаж цих паперів.
Однак, можливість продажу не означає гарантованого повернення всієї вкладеної суми в будь-який момент. Якщо після придбання ОВДП ринкові ставки зростуть, вартість старої облігації з нижчою дохідністю може знизитися. У такому разі достроковий продаж принесе менший прибуток або навіть збиток.
До цього додається різниця між ціною придбання та продажу, яку встановлює посередник. Для невеликих або менш популярних випусків ця різниця може суттєво вплинути на кінцевий фінансовий результат.
Тому найбільш передбачуваною стратегією є вибір строку облігації відповідно до дати, коли знадобляться кошти, та утримання паперу до погашення. Депозит також може передбачати заборону дострокового розірвання, але кошти на поточному рахунку залишаються значно ліквіднішими за обидва ці інструменти.
Цікаве по темі: Які фінансові звички та інструменти втратять актуальність до 2030 року
Які комісії можуть зменшити дохід
Нульова комісія за операції з ОВДП не є універсальним правилом. У квітні поточного року “Укргазбанк” запровадив комісію у розмірі 0,2% за придбання військових облігацій через мобільний застосунок “Дія”. На сумі 100 000 гривень це становить 200 гривень, а на 1 мільйон гривень — 2 000 гривень.
Тарифи залежать від способу придбання ОВДП та переліку супутніх послуг. У “ПриватБанку” виконання заявки на купівлю або продаж облігацій через “Приват24” не тарифікується. Водночас, за проведення окремих операцій на організованому чи неорганізованому ринку, а також за участь в аукціоні Міністерства фінансів може стягуватися комісія у розмірі 2 500 гривень. Додаткові витрати можливі за відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах, депозитарний облік та переказ облігацій — їхній розмір залежить від конкретної операції та чинних тарифів банку.
Для невеликих інвестицій фіксована плата має критичне значення. Комісія у 500 гривень становить лише 0,1% від вкладення 500 000 гривень, але одразу 5% від суми 10 000 гривень.
Інвестору також варто перевіряти не лише тариф, а й фактичну ціну облігації. Номінал у 1 000 гривень не означає, що папір завжди продається саме за 1 000 гривень. До ціни може входити накопичений купонний дохід та ринкова премія, тому порівнювати потрібно ефективну дохідність до погашення, а не розмір купона.
Для валютних ОВДП додатковою витратою може стати обмінний курс банку. Навіть за відсутності брокерської комісії, різниця між курсами купівлі та продажу валюти зменшує кінцевий фінансовий результат.
Що обирати на різних строках і сумах
Кошти, які можуть терміново знадобитися протягом кількох місяців, доцільно залишати на доступному рахунку або короткостроковому депозиті. Вища дохідність ОВДП не компенсує ризик вимушеного продажу за невигідною ціною.
Для заощаджень на строк від одного року гривневі ОВДП наразі мають найсильнішу математичну позицію. Їхня ставка перевищує чисту депозитну дохідність, а податкова перевага стає особливо відчутною на сумах від 100 000 гривень.
Депозит залишається простішим фінансовим інструментом для осіб, які не бажають розбиратися в ринкових цінах, датах купонних виплат та роботі депозитарію. Він також може бути вигідним за спеціальною ставкою, якщо чистий дохід наближається до дохідності ОВДП, а для вкладника важлива передбачуваність банківського продукту.
Валюту варто розглядати як елемент захисту, а не повну заміну всім гривневим заощадженням. Для майбутніх витрат у доларах США чи євро логічно формувати валютну частину інвестиційного портфеля поступово. Якщо кошти можна зафіксувати на певний строк, валютні ОВДП дозволяють отримати додатковий дохід порівняно з готівкою.
Редакція PSM звертає увагу, що рекордний попит громадян на ОВДП є важливим не лише для приватних інвесторів. Кошти від розміщення державних облігацій надходять до бюджету та сприяють фінансуванню оборонних і соціальних видатків. Водночас, державна гарантія погашення не робить ОВДП повним аналогом готівки або поточного рахунку: вибір фінансового інструменту має залежати від строку, валюти майбутніх витрат та необхідного рівня ліквідності.