Наслідки російських обстрілів одного із енергетичних обʼєктів / ДТЕК
Російські сили невпинно намагаються зруйнувати українську економіку: за час повномасштабної війни вони завдали збитків вітчизняному бізнесу на суму $14,4 мільярда. Однак, підприємницька діяльність в Україні не припиняється – компанії продовжують виробляти продукцію та здійснювати її продаж. Економічний потенціал міг би бути значно вищим, якби страхові компанії покривали переважну більшість воєнних ризиків. Для захисту власного майна, підприємствам щороку необхідне страхування воєнних ризиків на суму щонайменше 5 мільярдів євро. Чи спроможний український страховий ринок акумулювати такі кошти? Які міжнародні механізми здатні вирішити цю проблему? Детальніше роз’яснює Delo.ua.
Колосальний попит на страхування
У липні 2025 року чергова ракетна атака росіян завдала значних пошкоджень логістичному центру мережі Novus у Києві. Вибуховою хвилею було пошкоджено зовнішні стіни, інженерні комунікації та сонячну електростанцію, розташовану на даху. На щастя, майно було застраховане. Тому вже у жовтні того ж року страхова компанія “ІНГО” разом із страховим брокером “Астон Україна” здійснили виплату за цим випадком у розмірі 9,46 мільйона гривень.
Подібних ситуацій є чимало. Проте, на п’ятому році повномасштабного вторгнення, вітчизняний страховий ринок фактично досяг межі своїх можливостей.
Попит на захист серед підприємців є надзвичайно високим, але ринок обмежується надто високою вартістю послуг та обмеженими лімітами міжнародних програм перестрахування, як зазначає Владислав Фесюн, керівник відділу андеррайтингу страхової компанії “ІНГО”.
За оцінками Міністерства економіки, для залучення приватного капіталу до відновлення України необхідно понад 5 мільярдів євро щорічно лише для страхування воєнних ризиків. Щоб бізнес міг інвестувати, держава повинна створити надійні гарантійні механізми.
Державна стратегія підтримки програм гарантування включає як запровадження внутрішньої державної допомоги, так і використання зарубіжних програм:
- Польське агентство KUKE вже запустило перший у Європейському Союзі механізм перестрахування воєнних ризиків на суму 1,5 мільярда євро.
- Залучення міжнародної фінансової допомоги від європейських інституцій та міжнародних фінансових організацій.
- Розглядається можливість виділення коштів безпосередньо з державного бюджету України для гарантування бізнесу.
Крім того, уряд спільно з міжнародними брокерами вивчає можливість зміни самого підходу до страхування – перехід від захисту окремих об’єктів та вантажів до комплексного покриття цілих виробничих кластерів та ланцюгів постачання.
На практиці держава вже започаткувала механізм компенсації в рамках програми “Зроблено в Україні”. Програма компенсації страхових платежів та пошкодженого майна розпочала свою діяльність на початку 2026 року. В рамках компонента часткової компенсації страхових премій (до 3 мільйонів гривень) вже було подано 40 заявок з Києва та Київської, Львівської, Рівненської і Черкаської областей, повідомив народний депутат Дмитро Кисилевський.
“Загальна вартість страхового покриття за цими заявками становить 4,3 мільярда гривень. Перші чотири підприємства вже отримали компенсацію, яка дозволила знизити вартість страхування в середньому з 4,24% до 1,19%”, – уточнив нардеп.
За компонентом компенсації за пошкоджене майно у прифронтових регіонах було погоджено 106 заявок з потенційним обсягом відшкодувань на 1,8 мільярда гривень.
Окрім страхування, функціонують й інші інструменти для відновлення:
- Гранти на відновлення виробничих ліній та обладнання – до 16 мільйонів гривень. Ключова умова гранту: створення щонайменше 5 нових робочих місць та діяльність підприємства протягом мінімум 3 років;
- Програма “Точка опори” – часткова компенсація заробітної плати та ЄСВ для працівників у період вимушеного простою.
- Часткове погашення кредитів за програмою ЄБРР (Enterprise Security Enhancement).
Механізм часткового погашення кредитів за програмою ЄБРР дає можливість бізнесу відшкодувати збитки, якщо постраждав актив, придбаний за кредитні кошти.
Європейський банк реконструкції та розвитку покриває суму збитків (але не більше 50% від непогашеної суми кредиту), спрямовуючи кошти на погашення заборгованості.
Як функціонує воєнне страхування бізнесу в Україні
Нинішня система воєнного страхування в Україні, яка не зазнавала змін з 2022 року, спрямована на захист від віддалених ударів у глибокому тилу. Стандартний страховий поліс охоплює руйнування, спричинені влучаннями ракет, дронів, їхніх уламків, а також наслідками роботи протиповітряної оборони. Захист поширюється не лише на конструктивні елементи будівель, а й на внутрішнє оздоблення, інженерні мережі, обладнання та меблі. Як правило, товари на складах страхуються окремо, зазначають у Національній асоціації страховиків України.
Загалом на ринку застосовуються два основні підходи: комплексний, коли воєнні ризики включені до базового пакету, та індивідуальний – з окремою оцінкою кожного об’єкта. Найбільш складним і дорогим сегментом залишається страхування майна юридичних осіб. Через високу вартість, лише кожна п’ята заявка від бізнесу завершується укладанням реального договору страхування. Середня вартість такого договору складає приблизно 2,8 мільйона гривень.
Не менш затребуваним є страхування вантажів, проте розвиток цього напряму обмежений через брак потужностей з перестрахування. Ключовий ліміт покриття в рамках програми ЄБРР становить 110 мільйонів доларів США, і понад цю суму українські страховики не мають можливості самостійно утримувати ризики.
Найбільш поширеним сегментом є корпоративне КАСКО. У більшості випадків воєнні ризики вже інтегровані у стандартний пакет, а середня вартість полісу складає близько 60 000 гривень.
В компанії “Арсенал Страхування” відзначають, що найбільший попит на воєнне страхування фіксується з боку:
- Власників комерційної нерухомості;
- Виробничих підприємств;
- Логістичних компаній;
- Агросектору;
- Енергетичних об’єктів.
На сьогоднішній день для частини активів ринок може запропонувати покриття в межах 10-20 мільйонів євро на один об’єкт. Зокрема, це реалізує СК “ІНГО” в рамках програми ЄБРР, а компанія Aon пропонує один з найвищих лімітів серед українських страховиків – до 50 мільйонів євро. Однак, проблема полягає не у відсутності послуги, а в її ціні. Через високий рівень ризиків міжнародні перестраховики закладають у тарифи значні націнки – часто від 5% і вище від вартості майна.
Саме тому в “ІНГО” наголошують: ключовим напрямком розвитку мають стати компенсаційні механізми. Держава та міжнародні донори повинні частково покривати страхові премії для бізнесу – це дозволить знизити тарифи та зробити послугу більш доступною.
Окремою “сліпою зоною” є об’єкти енергетики, критичної інфраструктури та великі промислові підприємства. Для міжнародних перестраховиків вони залишаються надто ризикованими.
Для бізнесу важливі не лише умови страхових полісів, а й реальна практика врегулювання збитків. Компанія “Арсенал Страхування” вже здійснила низку виплат, зокрема 142 мільйони гривень одному клієнту за пошкодження бізнес-центрів у Києві. Наразі “Арсенал Страхування” забезпечує військове покриття для понад 150 об’єктів комерційної нерухомості.
Страхування як умова для інвестицій
Оголошена урядовцями цифра у 5 мільярдів євро відображає насамперед не поточний обсяг ринку, а загальну потребу економіки у захисті інвестицій. Владислав Фесюн, керівник СК “ІНГО”, повідомив Delo.ua, що йдеться про потенційний попит з боку бізнесу, який вже функціонує в Україні або лише планує інвестувати.
“Якщо кілька років тому страхування воєнних ризиків розглядалося як додатковий захист переважно для міжнародних компаній, то сьогодні воно все частіше стає базовою вимогою для ведення бізнесу для типового українського підприємства. У багатьох випадках наявність такого покриття є обов’язковою умовою для залучення фінансування або співпраці з партнерами”, – зауважує Владислав Фесюн.
Динаміка розвитку підтверджує зростання зацікавленості. Лише в компанії “ІНГО” кількість застрахованих комерційних об’єктів зросла зі 150 у 2024 році до понад 230 у 2025-му. Кількість застрахованих вантажів збільшилася в 1,4 раза, автомобільного транспорту – майже вдвічі. Загальний обсяг відповідальності компанії за воєнними ризиками зріс з 12,1 мільярда гривень до понад 30 мільярдів гривень.
Своєю чергою, Марина Авдєєва, голова наглядової ради СК “Арсенал Страхування”, вважає, що щорічне залучення суми, озвученої урядом, є реалістичним, оскільки фактична потреба у страхуванні воєнних ризиків значно перевищує існуючі можливості ринку.
Страхування майна від воєнних ризиків не є панацеєю, яка автоматично приверне в Україну мільярди доларів або вирішить кадровий дефіцит. Як пояснює Владислав Фесюн, для великих інвестиційних проектів страхування фізичного пошкодження майна є лише одним елементом у комплексній системі захисту. Інвесторам необхідні ширші гарантії, зокрема страхування політичних ризиків (Political Risk Insurance – PRI).
“Для довгострокових проектів інвестору потрібна передбачуваність на весь період реалізації, включаючи ризики зміни регуляторного середовища, платіжні ризики, політичні рішення та інші фактори, що виходять за рамки класичного майнового страхування. Максимальний ефект від страхування буде досягнутий лише у поєднанні з довгостроковими гарантійними та фінансовими інструментами”, – підкреслює представник “ІНГО”.
Це також стосується залучення іноземних фахівців для подолання дефіциту кадрів. Наявність страхового захисту активів додає міжнародним компаніям впевненості для старту проектів. Однак, рішення іноземних фахівців щодо переїзду до України визначається не лише страховим захистом, а значно ширшим набором чинників: безпековою ситуацією, економічною стабільністю, доступністю житла та міграційною політикою держави.
У СК “Арсенал Страхування” додали, що воєнне страхування позитивно впливає на готовність бізнесу до масштабування, створення нових робочих місць та залучення іноземних спеціалістів. На думку компанії, якщо держава запровадить програми підтримки іноземних працівників та компаній, страховий ринок готовий активно долучатися до їх реалізації.