Фото: Depositphotos
За підсумками 2023 року державний борг перевищив 5,5 трлн грн., збільшившись з початку війни удвічі.
До 15 лютого беріть участь у онлайн голосуванні рейтингу “ТопФінанс” та визначте своїх фаворитів разом з Delo.ua та журналом “ТОП100: рейтинг найбільших” Проголосувати
Про це повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев.
Державний борг збільшився з початку війни удвічі
“За даними Міністерства фінансів, на 31 грудня 2023 року державний та гарантований державою борг досяг 5 519,5 млрд. грн. або 145,3 млрд. дол. у валютному еквіваленті”, – зауважує Гетманцев.
За його словами, за 2023 рік державний борг збільшився:
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
- у гривні на 35,4% (+ 1444 млрд. грн.),
- у валютному еквіваленті на 30,4% (+33,9 млрд. дол.).
Як зазначив Гетманцев, найбільший вплив на зростання заборгованості у 2023 році мало отримання макрофінансової допомоги (пільгових кредитів) від ЄС на суму 18 млрд. євро, що обумовило 55% всього зростання держборгу у гривневому еквіваленті і 61% – у валютному.
На приріст держборгу також вплинуло отримання кредитів за програмами МВФ, Світового банку, ЄБРР, а також від уряду Канади.
“Як і минулого року, левова частка (близько 6/7) зростання всього державного боргу у 2023 році обумовлювалась збільшенням зовнішньої заборгованості. Решта (1/7) – за рахунок ОВДП”, – підкреслив Гетманцев.
Він додав, що видатки на обслуговування державного боргу у 2023 році склали 8,2% видатків загального фонду державного бюджету (проти 6,5% у 2022 і 12,4% у 2021 році)
Крім того, з 28.02.2022 державний борг зріс на 102% (+2 789,4 млрд. грн.), у валютному еквіваленті – на 56% (+52 млрд. дол.).
У борговій структурі зовнішній держборг збільшився до 70% (до війни 60,9%), борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) – 72,8% (65,1%).
Частину із зовнішнього боргу реструктуризовано
“Отже, за 2 роки війни структура державного боргу об’єктивно погіршилась. Утім, вкотре нагадаю, що частину із зовнішнього боргу реструктуризовано: перед офіційними кредиторами з G7, Паризького клубу – до кінця березня 2027 року, перед комерційними кредиторами – наразі до серпня 2024 року, але за програмою МВФ також заплановано продовження до 2027 року. Це суттєво зменшує навантаження на бюджет: завдяки реструктуризації очікується економія на погашенні і обслуговуванні держборгу у 2024 році у сумі 4,6 млрд.дол, сумарно до 2027 року – 14,8 млрд.дол”, – констатував Гетманцев.
Він додав, що за підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП складе близько 85% ВВП (проти 78,4% у 2022 і 48,9% у 2021 році).
Як зауважив Гетманцев, водночас, попередні прогнози на цей рік були набагато гіршими (зокрема МВФ давав 98% ВВП).
“Отже, боргове навантаження на економіку залишається високим, боргові ризики зросли, але ситуація на сьогодні є контрольованою. Про це свідчить успішний перезапуск внутрішнього боргового ринку, продовження реструктуризації перед офіційними кредиторами, а також озвучені плани Мінфіну повернутись на ринки зовнішніх комерційних запозичень вже у 2025-2026 роках”, – підсумував Гетманцев.
Він додав, що на фоні затримок із зовнішнім фінансуванням важливо, аби наша боргова політика була послідовною, а країна залишалась передбачуваним позичальником.
Скільки грошей Україна отримала від країн-донорів з початку війни
З початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року Україна отримала від країн-донорів близько $73,7 млрд прямої бюджетної підтримки.
Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2024 році складає понад 37 млрд доларів.
Наразі надходження коштів від міжнародних партнерів є необхідним для збереження макрофінансової та економічної стабільності країни.
Джерело фото: ua.depositphotos.com
Источник: delo.ua
