-
Руслан Кисляк
кореспондент
НБУ вкотре підвищив облікову ставку. Фото: bank.gov.ua
Чому Національний банк вкотре за останні місяці підвищив облікову ставку, як це вплине на ставки за депозитами банків і вартість кредитів для бізнесу і населення, чи стане держава більше платити за своїми боргами і чи зароблять банки на цьому чергові мільярди? Редакція Delo.ua шукала відповіді на ці питання.
- Що сталося
- Чому це сталося
- Що буде далі з інфляцією
- Що тиснутиме на ціни і курс гривні
- Чи зможуть українці більше заробити на депозитах
- Що буде з кредитами
Що сталося
В четвер, 6 березня правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 1 процентний пункт до 15,5% річних. Облікова ставка – це базова величина, яку регулятор встановлює для подальшого опосередкованого впливу на валютний ринок і цінову ситуацію в країні.
Нинішнє чергове підвищення облікової ставки викликане зростанням споживчої інфляції, іншими словами – ростом цін, темпами, яких не очікував навіть регулятор. Дуже спрощено механізм дії облікової ставки на ціни в магазинах виглядає наступним чином: що вища ставка, то дорожчими стають українські гроші для банків, а через них – для бізнесів і громадян. Тільки банки на цьому починають трохи більше заробляти, а бізнеси – втрачати на дороговизні кредитів, держбюджет теж трохи худне за рахунок здорожчання обслуговування боргів, а у населення просто стає менше грошей на руках. А там, де менше грошей, там ціни не дуже й ростуть. Ось такий опосередкований вплив на інфляцію.
Частину гривневої маси національний банк забирає з ринку, точніше банки самі йому несуть гроші під вищі ставки. Отже “живої” гривні в обігу стає менше. А це значить, що відносно іноземних валют гривня почувається непогано. Ось так опосередковано підвищення облікової ставки підсилює курс гривні до іноземних валют.
Але й це ще не все. Оскільки банки тепер мають можливість трохи більше заробляти за рахунок вимушеної щедрості регулятора, вони, швидше за все, почнуть піднімати ставки за депозитами. Залучені таким чином додаткові кошти від населення і бізнесу банки зможуть розмістити в депозитні сертифікати НБУ, державні облігації або ж видати кредити. І все це за очікувано вищими ставками.
Щоправда, окрім вищих витрат держбюджета на обслуговування внутрішніх боргів втратять на цьому й потенційні отримувачі кредитів, оскільки останні можуть трохи здорожчати.
Чому це сталося
Якщо коротко – сталося це все через надто високу інфляцію, яка ще влітку 2024 року не перевищувала 4% в річному вимірі, а в січні 2025-го сягнула 12,9%. В обгрунтуванні рішення про підвищення облікової ставки НБУ заявляє: “Ці рішення спрямовуються на підтримання привабливості заощаджень у гривні, збереження стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%. НБУ буде готовий ужити додаткових монетарних заходів у разі подальшого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань”.
Останнє речення означає, що це ще не кінець, і якщо ціни зростатимуть й надалі, то Нацбанк продовжить піднімати ставки.
Примітно, що востаннє НБУ підвищував облікову ставку зовсім недавно – 23 січня. Тоді ставку було підвищено до 14,5%. Регулятор розраховував, що цього буде достатньо для гальмування інфляції та відчутного підвищення депозитних ставок банками. До речі, це дуже важливий нюанс – саме підвищення депозитних ставок за гривневими вкладами стимулює громадян і бізнеси заощаджувати кошти в національній валюті, а отже, утримує гривню від девальвації. Проте, вже очевидно, ставка в 14,5% достатньою мірою не зіграла. В отже Національний банки піднімає ставки (а точніше – ставку).
Повертаючись до інфляції. Національний банк зазначає, що після січневого рекорду інфляція продовжувала зростати і в лютому. Пришвидшення споживчої інфляції зумовлювалося передусім дією тимчасових чинників. Такі тенденції були очікуваними та загалом відповідали прогнозу НБУ. Водночас посилювався вплив фундаментальних інфляційних чинників через подальше відображення в цінах підвищених витрат підприємств на енергоресурси та оплату праці, а також збереження досить жвавого споживчого попиту. Як наслідок, базова інфляція (яка не враховує ціни на продукти харчування і пальне) стрімко прискорювалася, випереджаючи прогнозні оцінки. Передусім дорожчають послуги.
Що буде далі з інфляцією
В Національному банку очікують, що інфляція зростатиме в найближчі місяці через подальший вплив гірших торішніх урожаїв та збільшення виробничих витрат підприємств. Водночас завдяки заходам НБУ та поступовому вичерпанню впливу тимчасових рушіїв інфляції вона має повернутися до сповільнення в другому півріччі та знизитися до однознакового рівня наприкінці року. На горизонті політики інфляція має знизитися до 5%, запевняють в центробанку.
Сприятиме зниженню інфляції, зокрема, той факт, що для України зберігається значна фінансова підтримка міжнародних партнерів. Так, країни G7 вже перерахували Україні перші транші допомоги в межах програми ERA Loans – кредиту, забезпеченого доходами від знерухомлених російських активів. Наприкінці лютого Україна також досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування з МВФ.
Ризики для достатності міжнародного фінансування залишаються збалансованими, запевняють в центробанку. Підтверджених на цей рік обсягів зовнішньої підтримки має вистачити як для беземісійного фінансування дефіциту бюджету (тобто без “друку” грошей), так і підтримання належного рівня міжнародних резервів. Це дасть змогу НБУ й надалі забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку та контрольованість інфляційних і курсових очікувань. Тобто, – опосередковано утримувати від просідання курс гривні і ціни в магазинах.
Що тиснутиме на ціни і курс гривні
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, зазначають в Нацбанку. Війна триває. Російська агресія і надалі зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.
Водночас геополітична невизначеність збільшилася. Це посилює ризики, спричинені російською агресією, зокрема такі:
- виникнення додаткових бюджетних потреб передусім для підтримання обороноздатності;
- подальше пошкодження інфраструктури передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку собівартості виробництва продукції;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Крім того, посилилися ризики менш сприятливих, ніж очікується зараз, зовнішньоекономічних тенденцій, зокрема через подальшу геополітичну поляризацію країн і відповідну фрагментацію світової торгівлі.
Однак можуть реалізовуватися і позитивні сценарії, запевняють в Нацбанку. Ці сценарії пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України. Можливим є подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів та відбудови інфраструктури, у тому числі енергетичної.
Чи зможуть українці більше заробити на депозитах
В Національному банку очікують, що підвищення процентних ставок посилить ринкові стимули для залучення банками строкових депозитів населення в гривні. Це сприятиме подальшому зростанню процентних ставок за строковими гривневими вкладами, а відповідно – посиленню захисту гривневих заощаджень громадян від інфляційного знецінення. У результаті очікується зниження ризиків для цінової динаміки, валютного ринку та міжнародних резервів.
Редакція Delo.ua спитала представників інвестиційно-банківського ринку: як нинішні зміни вплинуть на привабливість гривневих депозитів і доступність кредитів для населення і бізнесу.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків переконаний: рішенням про підвищення базових ставок Нацбанк планує додатково стимулювати банки підвищувати ставки за депозитами, адже поки що вони не надто відреагували на підвищення облікової ставки одразу на 1,5 в.п. у грудні-січні. Індекс ставок за депозитами (UIRD) залишається без змін, а серед банківської системи також немає когось, хто б помітно підвищив ставки.
“Після підвищення облікової ставки до 15,5% та ухваленого рішення про зміну операційного дизайну процентної політики НБУ, згідно з яким з 4 квітня ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами складе 19%, ставки за гривневими депозитами фізичних осіб можуть зрости до 16-17% річних”, –прогнозує директор департаменту роздрібного бізнесу банку “Глобус” Дмитро Замотаєв.
За словами експерта, до початку квітня ситуація в сегменті гривневих депозитів буде максимально сприятливою для вкладників, адже ставки за вкладами можуть зрости в середньому на 0,5-1 відсотковий пункт (в.п.).
Так, за його твердженням, середня дохідність вкладів терміном від 3 до 6 місяців може збільшитися до 11,5-12% річних, вклади на термін від 9 місяців до 1 року дадуть середній дохід в розмірі 12,5-13% річних. Водночас середня дохідність вкладів терміном 6-9 місяців та від 1 року і вище може скласти 15-16% (в окремих випадках з урахуванням бонусних відсотків до базових ставок максимальна дохідність потенційно може сягнути 17% річних).
Разом з тим, на думку фахівця, зростання дохідності ультракоротких вкладів (3-6 місяців) навряд чи здатне “наздогнати” інфляцію, яка до червня-липня складе 13-15% у річному вимірі. Натомість явно цікавими для потенційних вкладників можуть стати вклади на термін 6-9 місяців, а також від 1 року.
“Ставки за вкладами від 6 до 9 місяців та від 1 року і довше майже вирівнялись, що дає змогу громадянам, які зважаться на розміщення коштів, обирати між цими депозитними програмами. Але у стратегічному плані цікавішими є саме довготривалі вклади. Адже з урахуванням податкових стягнень та прогнозованого зниження інфляції до 8-9% у другому півріччі, клієнти матимуть змогу отримати пасивний прибуток в розмірі до 4%, а подекуди до 5%”, — зауважив банкір.
Експерт прогнозує, що у другій половині року, спираючись на економічні показники, передусім на рівень інфляції та ситуацію на валютному ринку, Нацбанк може вдатися до поступового зниження облікової ставки до рівня 14-14,5%, що відразу віддзеркалиться на дохідності гривневих вкладів. Саме тому він очікує, що у найближчі місяці ставки дохідності за гривневими вкладами будуть найвищими, а ближче до кінця року вони можуть знизитися на 0,5-1 в.п.
“Протягом березня-квітня у сегменті гривневих вкладів може спостерігатися суттєве пожвавлення потенційних вкладників. Власне громадяни можуть скористатися слушною нагодою не лише зберегти наявні статки від знецінення, а й отримати пасивний прибуток. За нашими очікуваннями, найближчими тижнями порівняно з початком року приріст нових вкладників складе 10%. І переважна більшість нових вкладників, а це близько 60-70%, розміщуватимуть кошти на вкладах терміном 6-9 місяців”, – підсумував Дмитро Замотаєв.
Що буде з кредитами
Що стосується потенційного впливу рішення Нацбанку про підвищення ставок на рівень кредитування економіки, то тут, переконаний Михайло Демків, навряд чи варто очікувати помітного впливу на обсяги кредитування, адже вони наразі не є великими. При цьому вартість значної частини позик субсидіюється державою, зокрема за програмою “Доступні кредити 5-7-9%”. Зміна вартості цих кредитів не передбачається.
Разом з тим, ставки за ринковими кредитами можуть зрости. Що, звичайно, не стимулюватиме попит на такі кредити серед бізнесу і населення.
Источник: delo.ua
