Громадяни України спрямовують рекордні обсяги коштів до державних облігацій, тоді як банківські установи збільшують відсоткові ставки за вкладами, наслідуючи кроки Національного банку України. Водночас долар продовжує слугувати традиційним засобом збереження заощаджень від знецінення. Порівняємо чисту прибутковість трьох фінансових інструментів, їхню ліквідність, ризики та приховані витрати, які не завжди відображені в рекламних пропозиціях.
Фото: magnific.com
ОВДП б’ють рекорди, але банківські вклади все ще домінують
Станом на 3 серпня 2026 року обсяг облігацій внутрішньої державної позики, що перебувають у власності фізичних осіб, сягнув 159,3 мільярда гривень, що є найвищим показником за всю історію українського фінансового ринку. Лише за липень цей показник зріс на 9,3 мільярда гривень, демонструючи найінтенсивніше зростання серед усіх категорій інвесторів.
З початку року громадяни збільшили свої інвестиції приблизно на 47,4 мільярда гривень, або більш ніж на 42%. Частка фізичних осіб у загальному обсязі ОВДП наблизилася до 8%, хоча основними утримувачами державного боргу залишаються банківські установи та Національний банк.
Фото: fg.gov.ua
Це, безсумнівно, значне зростання, проте вважати, що банківські вклади втрачають свою позицію, ще зарано. На початок липня фізичні особи та індивідуальні підприємці зберігали в банках 1,75 трильйона гривень — це приблизно в 11 разів більше, ніж громадяни інвестували в ОВДП.
Фото: fg.gov.ua
Крім того, банківська статистика охоплює не лише стандартні строкові депозити. Близько 71% коштів населення розміщено на поточних рахунках та вкладах на вимогу, тоді як частка строкових депозитів становить менше ніж 29%. Отже, ОВДП конкурують переважно за кошти, які люди готові відкласти на певний період, а не за загальний обсяг фінансів населення, що зберігаються в банках.
Хто купує державні облігації
Відкриті статистичні дані не надають інформації про вік, рівень доходу чи місце проживання власників ОВДП. Таким чином, визначити точний профіль нового приватного інвестора неможливо.
Однак ринок став значно більш доступним. Номінальна вартість однієї облігації становить 1 000 гривень, 1 000 доларів США або 1 000 євро, залежно від валюти випуску. Придбати ці цінні папери можна через державний застосунок “Дія”, мобільні додатки банків та інвестиційних компаній. До червня 2026 року через “Дію” українці придбали військових облігацій на суму понад 30,2 мільярда гривень.
Це дозволило вийти на ринок інвесторам, які раніше не відкривали брокерські чи депозитарні рахунки. Проте доступність однієї облігації ще не означає рівномірний розподіл інвестицій. Значна частина приросту могла бути забезпечена заможними клієнтами, які спрямовують у державні цінні папери сотні тисяч або мільйони гривень.
Показовою є структура банківських заощаджень: вкладники з сумами понад 5 мільйонів гривень становлять лише близько 0,03% клієнтів, проте контролюють 16,5% коштів у банках. Це не доводить аналогічну концентрацію безпосередньо в ОВДП, проте демонструє, наскільки кілька великих інвесторів можуть впливати на загальну статистику.
Тому коректніше говорити не про остаточне формування масового класу інвесторів, а про швидке розширення роздрібного сегменту ринку.
Рекомендуємо до прочитання: Інвестиції українців в ОВДП сягнули нового історичного максимуму
Чому ОВДП виглядають привабливіше за депозит
Основна перевага державних облігацій полягає не лише у вищій відсотковій ставці. Дохід фізичних осіб від ОВДП, включаючи купонні виплати та інвестиційний прибуток, не підлягає оподаткуванню.
Відсотки за банківським депозитом оподатковуються 18% податком на доходи фізичних осіб та 5% військовим збором. Загальне податкове навантаження становить 23%, а банк автоматично утримує ці кошти під час нарахування відсотків.
На кінець липня індикативна ставка UIRD за гривневими депозитами на 12 місяців становила приблизно 14%. Після сплати податків вкладник фактично отримує близько 10,78% річних. Окремі банки можуть пропонувати вищі ставки, але часто вони застосовуються лише для нових грошових надходжень, певної суми, короткого періоду або для депозитів без можливості дострокового розірвання.
На останніх аукціонах Міністерства фінансів дохідність гривневих ОВДП становила приблизно:
- 15,13% на однорічний термін;
- 15,46% на дворічний термін;
- 15,98% на трирічний термін;
- 16,44% для більш довгострокових випусків.
Для фізичної особи це, по суті, чиста ставка до вирахування комісій банку чи брокера.
Різниця стає очевидною на прикладі 100 000 гривень. Однорічний депозит під 14% принесе 14 000 гривень до оподаткування та 10 780 гривень після сплати податків. ОВДП з дохідністю 15,13% можуть принести близько 15 130 гривень. Перевага державних облігацій становитиме приблизно 4 350 гривень до врахування витрат на придбання та обслуговування.
На сумі 1 мільйон гривень ця різниця зростає до 43 500 гривень. Саме податкова перевага пояснює, чому ОВДП стають особливо привабливими для осіб з більшими заощадженнями.
Яка дохідність залишається після врахування інфляції
Наприкінці липня Національний банк України підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. Регулятор пояснив це рішення необхідністю стримати фундаментальний ціновий тиск, стабілізувати валютний ринок та забезпечити «збереження привабливості гривневих активів».
У червні споживча інфляція становила 7,2% у річному вимірі, а базова — 8,1%. НБУ прогнозує її прискорення у другій половині поточного року, тому поточні розрахунки реальної дохідності є лише орієнтовними.
За умови інфляції 7,2% річна ОВДП з номінальною дохідністю 15,13% забезпечує приблизно 7,4% реального доходу. Депозит під 14% після оподаткування дає близько 3,3% реальної прибутковості.
Отже, обидва інструменти наразі забезпечують захист гривневих заощаджень від знецінення. Однак запас міцності ОВДП майже вдвічі більший. Якщо інфляція прискориться до рівня, близького до чистої депозитної ставки, реальний дохід вкладника може наблизитися до нуля.
Також популярно: Сплатили податок, а борг залишився: як ДПС перенаправляє платежі
Чи вигідніше просто купити долар
З 1 січня до 5 серпня 2026 року офіційний курс долара США зріс з 42,3532 до 44,7488 гривень. Таким чином, власник готівкової валюти отримав близько 5,7% номінального приросту в гривні за сім місяців — без урахування різниці між курсами купівлі та продажу.
Проте долар сам по собі не генерує відсоткового доходу. Щоб протягом року випередити ОВДП з дохідністю 15,13%, курс має зрости більш ніж на 15,1% від моменту придбання валюти, а також компенсувати спред обмінних курсів. Для конкуренції з депозитом під 14% після оподаткування достатньо девальвації приблизно на 10,8%.
Водночас долар виконує іншу функцію. Він слугує захистом від різкої девальвації, валютних обмежень та витрат, які можуть виникнути в майбутньому саме в іноземній валюті. Тому порівнювати його з гривневими інструментами лише за поточною дохідністю не зовсім коректно.
Компромісним рішенням можуть бути валютні ОВДП. Останні емісії приносили до 3,43% річних у доларах США та приблизно 3,22% у євро. Інвестор зберігає валютну позицію та додатково отримує неоподатковуваний дохід, але має враховувати терміни погашення, доступність конкретних випусків та комісії посередника.
Наскільки ліквідні ОВДП
Державні облігації можна продати до дати їх погашення. На вторинному ринку щодня здійснюються угоди на мільярди гривень, а більшість великих банків та брокерів публікують власні котирування на купівлю та продаж цих паперів.
Проте можливість продажу не означає гарантованого повернення всієї вкладеної суми в будь-який момент. Якщо після придбання ОВДП ринкові ставки зростуть, ціна старої облігації з нижчою дохідністю може знизитися. У такому разі достроковий продаж принесе менший прибуток або навіть збиток.
До цього додається різниця між ціною купівлі та продажу, яку встановлює посередник. Для невеликих або менш популярних випусків вона може суттєво вплинути на кінцевий результат.
Тому найбільш передбачуваною стратегією є вибір терміну облігації відповідно до дати, коли знадобляться кошти, та утримання паперу до погашення. Депозит також може передбачати заборону на дострокове розірвання, проте кошти на поточному рахунку залишаються значно ліквіднішими за обидва ці інструменти.
Цікаво про: Які фінансові звички та інструменти втратять актуальність до 2030 року
Які комісії можуть зменшити дохід
Нульова комісія за ОВДП не є універсальним правилом. У квітні Укргазбанк запровадив комісію 0,2% за придбання військових облігацій через «Дію». На сумі 100 000 гривень це становитиме 200 гривень, а на 1 мільйоні гривень — 2 000 гривень.
Тарифи залежать від способу придбання ОВДП та переліку супутніх послуг. У ПриватБанку виконання заявки на купівлю чи продаж облігацій через Приват24 не тарифікується. Водночас за проведення окремих операцій на організованому чи неорганізованому ринку, а також за участь в аукціоні Мінфіну може стягуватися комісія 2 500 гривень. Додаткові витрати можливі за відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах, депозитарний облік та переказ облігацій — їхній розмір залежить від конкретної операції та чинних тарифів банку.
Для невеликої інвестиції фіксована плата має критичне значення. Комісія 500 гривень становить лише 0,1% від вкладення 500 000 гривень, але одразу 5% від суми 10 000 гривень.
Інвестору також варто перевіряти не лише тариф, а й фактичну вартість облігації. Номінал у 1 000 гривень не означає, що папір завжди продається саме за 1 000 гривень. До ціни може входити накопичений купонний дохід та ринкова премія, тому порівнювати потрібно ефективну дохідність до погашення, а не розмір купона.
Для валютних ОВДП додатковою витратою може стати обмінний курс банку. Навіть за відсутності брокерської комісії різниця між курсами купівлі та продажу валюти зменшує кінцевий фінансовий результат.
Що обирати на різних термінах та сумах
Кошти, які можуть терміново знадобитися протягом кількох місяців, доцільно залишати на доступному рахунку або короткостроковому депозиті. Вища дохідність ОВДП не компенсує ризик вимушеного продажу за невигідною ціною.
Для заощаджень на строк від одного року гривневі ОВДП наразі мають найсильнішу математичну позицію. Їхня ставка перевищує чисту депозитну дохідність, а податкова перевага стає особливо відчутною на сумах від 100 000 гривень.
Депозит залишається простішим інструментом для людей, які не бажають заглиблюватися в ринкові ціни, дати купонних виплат та специфіку роботи депозитарію. Він також може бути вигідним за спеціальною ставкою, якщо чистий дохід наближається до дохідності ОВДП, а вкладнику важлива передбачуваність банківського продукту.
Валюту варто розглядати як елемент захисту, а не як заміну всім гривневим заощадженням. Для майбутніх витрат у доларах США або євро логічно формувати валютну частину інвестиційного портфеля поступово. Якщо кошти можна зафіксувати на певний термін, валютні ОВДП дозволяють отримати додатковий дохід порівняно з готівкою.
Редакція PSM наголошує, що рекордний попит громадян на ОВДП має значення не лише для приватних інвесторів. Кошти від розміщення державних облігацій надходять до державного бюджету та сприяють фінансуванню оборонних і соціальних видатків. Водночас державна гарантія погашення не робить ОВДП повним аналогом готівки чи коштів на поточному рахунку: вибір інструменту має залежати від терміну, валюти майбутніх витрат та необхідного рівня ліквідності.